Вулиця Олександра Довженка (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Довженка.

Не плутати з Вулиця Довженка (Київ, Деснянський район).

Ву́лиця Олекса́ндра Довже́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Берестейського проспекту до Дегтярівської вулиці. Є частиною Малої окружної дороги.

Вулиця Олександра Довженка Київ
Місцевість	Шулявка
Район	Шевченківський
Назва на честь	О. П. Довженка
Колишні назви
Окружний шлях, Новозапроектована, Новоокружна
Загальні відомості
Протяжність	920 м
Координати початку	50°27′16.4″ пн. ш. 30°26′45.4″ сх. д.
Координати кінця	50°27′46.3″ пн. ш. 30°26′49.7″ сх. д.
поштові індекси	03057
Транспорт
Найближчі станції метро	«Шулявська»
Автобуси	А 9 (по Дегтярівській вулиці)
Трамваї	Т 14, 15 (по Дегтярівській вулиці)
Тролейбуси	Тр 22, 27, 30, 42 5, 7 (по Берестейському проспекту)
Маршрутні таксі	Мт 150, 155, 157-Д, 201, 223, 227, 242, 421, 427, 463, 477, 550, 565
Найближчі залізничні станції	з. п. Рубежівський
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10461
У проєкті OpenStreetMap	r2175300
Мапа
Вулиця Олександра Довженка у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Антона Цедіка та Молдовська. На своєму початку Шулявським шляхопроводом сполучена з вулицею Вадима Гетьмана, після Дегятрівського шляхопроводу продовженням є вулиця Олени Теліги.

Названа на честь українського письменника та кінорежисера Олександра Довженка та однойменної студії.

Історія

Вулицю прокладено 1935 року^[1], на німецькій карті 1943 року позначена під назвою Окружний шлях (нім. Okrushnyj Weg)^[2][3]. З 1944 року отримала назву Новокружна вулиця^[4], попередня назва — Новозапроектована. У другій половині 1950-х років вулицю було подовжено до Дорогожицької вулиці. 1959 року^[5] виділена в окрему вулицю, названу на честь українського кінорежисера Олександра Довженка. Інша частина Новоокружної вулиці 1969 року отримала назву вулиця Дем'яна Коротченка (нині — у складі вулиці Олени Теліги).

Забудова

Забудова вулиці досить різноманітна. Будинок № 1 — одноповерховий, садибного типу (перша половина XX століття). Далі з непарного боку вулиці тягнуться корпуси поліграфічного комбінату «Поліграфкнига» та тролейбусного депо № 2, наприкінці — гуртожиток автобусного парку № 1 КП «Київпастранс» (№ 7-а) та дев'ятиповерхова «готелька» (№ 9/35). З парного боку забудова починається п'ятиповерховим будинком у стилі функціоналізму (№ 2; 1928 рік), продовжується «сталінкою» (№ 10) та двому цегляними п'ятиповерховими «хрущовками» (№ 8 і 12). В середній частині вулиці виділяється сучасний житловий комплекс «Енран» (буд. № 14), зведений у 1997 році. Наприкінці вулиці з парного боку розташовані готель (№ 16), гуртожиток Національної радіокомпанії України (№ 14-Б), дві багатоповерхівки серії «Т» (модифікація Т-1) кінця 1980-х років (№ 16-Б та 16-В).

Установи та заклади

• Центр соціальних служб для молоді Київської міської державної адміністрації (буд. № 2)
• Тролейбусне депо № 2 (буд. № 7)
• Радіо «Перець FM» (буд. № 14)
• Готель «Ніка-сервіс» (буд. № 16)

Зображення

• 
  Вид у напрямку Шулявського шляхопроводу