Шумський Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шумський.

Ю́рій Васи́льович Шу́мський (справжнє прізвище Шомін) (5 (17) листопада 1887(18871117), Тирасполь — 7 червня 1954, Київ) — український радянський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1944). Двічі лауреат Сталінської премії (1950, 1951).

Юрій Васильович Шумський
Ім'я при народженні	Юрій Васильович Шомін
Народився	5 (17) листопада 1887(1887-11-17) Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер	7 червня 1954(1954-06-07) (66 років) Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор театру і кіно
Заклад	Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька, Харківський державний театр революції і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Партія	ВКП(б)
IMDb	nm0795879
Нагороди та премії
Юрій Васильович Шумський у Вікісховищі

Надгробок Юрія Шумського

Біографія

Народився 5 листопада 1887 року в місті Тирасполі. 1917 року організував у Херсоні самодіяльний український драматичний театр і студію; пізніше перейшов до Одеської «Держдрами» (1925–1934) і Київського театру ім. І. Франка (1934–1954).

Жив у Києві.

Під час німецько-радянської війни загинули обидва його сини — Петро (1914—1941) і Борис (1916—1945), випускники Київського політехнічного інституту, талановиті інженери.^[2]

Юрій Васильович пішов з життя 7 червня 1954 року. Похований на Байковому кладовищі.

Театральна діяльність

Шумський — яскравий актор перевтілення, у світовому репертуарі в ролях:

• Петруччо та Бенедикта («Приборкання непокірної» та «Багато галасу даремно» В. Шекспіра),
• Фіґаро («Весілля Фіґаро» П. Бомарше),
• Філіппа II («Дон Карлос» Ф. Шиллера),
• Нейля («Композитор Нейль» Г. Кауфмана);

в сучасному українському репертуарі:

• Гнат Гиря («97» М. Куліша),
• Дудка («Республіка на колесах» Я. Мамонтова),
• Зіновій («Яблуневий полон» І. Дніпровського)
• та в численних драмах О. Корнійчука («В степах України» та «Калиновий гай», ролі Галушки та Романюка);

Шумський виступав також в українському і російському класичному репертуарі; виконав близько 160 ролей; крім того, брав участь у радіовиставах.

Фільмографія

Знімався у кіно з 1925 року у фільмах:

• «Вася-реформатор» (1926, Григорій, Васин дядько)
• «Тарас Шевченко» (1926)
• «Борислав сміється» (1927, Бенедіо)
• «Беня Крик» (1927, грабіжник)
• «Напередодні» (Малина)
• «Буря» (1928, Силін)
• «Нічний візник» (1929, офіцер контррозвідки)
• «Ескадрилья № 5» (1939, командарм)
• «Третій удар» (1948, Василевський)
• «В степах України» (1952, Кондрат Галушка)
• «Калиновий гай» (1953, Романюк)

Нагороди, пам'ять

Меморіальна дошка

Двічі лауреат Сталінської премії (1950, 1951).

1955 року у Києві на його честь названо вулицю, 1992 року — вулицю у Львові, яку у 2022, у рамках декомунізації, перейменували на честь Академіка Ісаєвича. На будинку № 14 по вулиці Володимирській, де з 1944 по 1954 рік жив Ю. В. Шумський, 19 січня 1965 року встановлено меморіальну дошку (скульптор І. Кавалерідзе).

1965 року про актора знято науково-популярний фільм С. Л. Шульмана «Юрій Шумський».

Література

• Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С.251, 279.
• Томазова Н. Шумський Юрій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 672. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Йосипенко Н. Юрій Васильович Шумський. К., 1960.
• Кисельов Й. Разом з життям, К. 1972.
• Степанов Б. Юрій Шумський. К., 1971