Тарас Шевченко (фільм, 1926)

«Тарас Шевченко» — український радянський двосерійний німий фільм 1926 року про життя Тараса Шевченка. Режисер фільму — Петро Чардинін. Роль Тараса Шевченка зіграв Амвросій Бучма^[1].

Тарас Шевченко
Оригінальний постер до фільму
Жанр	біографічний
Режисер	Петро Чардинін
Сценаристи	Михайло Панченко Дмитро Бузько
У головних ролях	Амвросій Бучма Василько Людвинський Іван Худолєєв
Оператор	Борис Завелєв
Кінокомпанія	ВУФКУ Одеса
Тривалість	5179 метрів / 185 хв.
Мова	німий (українські/російські інтертитри)
Країна	УРСР
Рік	1926
Дата виходу	18 жовтня 1926 (Київ) 31 січня 1928 (Москва)
IMDb	ID 12096062
Тарас Шевченко у Вікіцитатах

Історія створення

Фільм був одним із найдорожчих на той час, для підготовки до знімання були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства.

Виробництво здійснила 1-ша кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) в Одесі.

Сюжет

Фільм складений із багатьох новел, що ілюструють життя Шевченка-юнака, солдата, поета: важке дитинство в кріпосній сім'ї поміщика Енгельгардта; смерть матері від виснажливої праці на панщині; побої та приниження від мачухи; смерть батька, забитого на стайні за наказом барині; роки сирітства, повні поневіряння й образ.

Тарас проявляє неабиякий талант в живопису. 1830 року його віддають на навчання кріпосному маляру. Художник Іван Сошенко, вгадавши талант у молодому живописцеві, вводить Шевченка в коло визнаних корифеїв живопису — Брюллова, Венеціанова. Вони викупляють у Енгельгардта Тараса Шевченка, який вступає до Академії мистецтв та блискуче її закінчує. Проте поетичний геній переважає в Шевченкові. 1840 року він видає «Кобзаря» — першу збірка віршів, що принесла Шевченкові загальне визнання. Українська буржуазія прагне використати талант Шевченка у своїх цілях. У 1842 році Шевченко повертається в Україну. П'ять років потому його заарештовують у справі «Кирило-Мефодієвського братства». Жорстока розправа настигає великого правдошукача — його віддають в солдати та засилають в Оренбурзьку фортецю без права писати і малювати. Десять років потерпає під рушницею Шевченко, вимушений переносити знущання реакційного офіцерства. І тільки в 1857 році, хворий, він отримує помилування та право виїхати в Нижній Новгород. Клопоти друзів Шевченка допомагають йому перебратися в Москву^[1].

Фільм закінчується сценою смерті поета.

Знімальна група

• Режисер фільму — Петро Чардинін
• Автори сценарію: Михайло Панченко та Дмитро Бузько
• Оператор — Борис Завелєв
• Художнє оформлення — Василь Кричевський
• Консультант картини — професор Сергій Єфремов
• Редактор — Михайль Семенко

Актори

Альтернативний постер до фільму зроблений К. Г. Болотовим

• Амвросій Бучма (Тарас Шевченко),
• Василько Людвинський (Тарас в дитинстві),
• Іван Худолєєв (Микола I),
• Микола Панов (батько Тараса),
• Матвій Ляров (поміщик Енгельгардт),
• Іван Замичковський (актор Щепкін),
• Борис Лісовий (поет Жуковський),
• Володимир Лісовський (генерал),
• Віктор Добровольський (Олександр II),
• Аркадій Мальський (диякон),
• Мусій Джура (дід Тараса).

• Юрій Шумський, Іван Капралов, Наталія Ужвій, А. Осташевський, К. Келейніков.

Випуск

Фільм мав успіх в Україні й закордоном і став найуспішнішим кінопроєктом 1926 року. В УРСР демонструвався скорочений варіант фільму під назвою «Тарасове життя» («Маленький Тарас»), створений Чардиніним в співавторстві з дружиною Маргаритою Барською-Чардиніною та орієнтований на дитячу аудиторію^[2].

18 жовтня 2013 року фільм показали на кіновечорі в Національному художньому музеї України в одній із зал виставки творів Василя Кричевського, що здійснив художнє оформлення фільму^[3].

Дитяча версія

Під назвою «Тарасове життя» та «Маленький Тарас» творці створили скорочений варіант фільму, що був орієнтований на дитячу аудиторію. Дитяча версія була створена режисером Петром Чардиніним у співавторстві з дружиною Маргаритою Барською-Чардиніною. Дитяча версія також вийшла у прокат 1926 року^[1][2].