Юдіта Вайчюнайте

Юдіта Вайчюнайте (лит. Judita Vaičiūnaitė; 12 липня 1937, Каунас — 11 лютого 2001, Вільнюс) — литовська поетеса і перекладачка другої половини XX століття; авторка поетичних п'єс і п'єс-казок для дітей; дочка психіатра і невропатолога Віктораса Вайчюнаса, племінниця поета Пятраса Вайчюнаса^[3].

Юдіта Вайчюнайте
Народилася	12 липня 1937(1937-07-12)[1][2]  Каунас, Литва
Померла	11 лютого 2001(2001-02-11)[1][2] (63 роки)  Вільнюс, Литва
Країна	Литва
Діяльність	поетеса, дитяча письменниця, письменниця
Alma mater	Вільнюський університет
Знання мов	литовська[1]
Мова творів	литовська
Батько	Viktoras Vaičiūnasd
У шлюбі з	Hermanis Marģers Majevskisd

Біографія

Народилася в сім'ї лікаря психіатра і невропатолога. У 1959 році закінчила історико-філологічний факультет Вільнюського державного університету, де вивчала литовську мову і літературу; одночасно вчилася в музичній школі. Однокурсники Аушра Слуцкайте і Томас Венцлова вплинули на формування творчої манери поетеси^[4].

Працювала в редакціях щотижневої газети Спілки письменників Литви «Література ір мянас» („Literatūra ir menas“ «Література і мистецтво»; 1962—1966), тижневиків «Калба Вільнюс» („Kalba Vilnius“ «Говорить Вільнюс») і «Науясіс деновідіс» („Naujasis dienovidis“)

Творчість

Вірші почала публікувати з 1956 року. Першу книгу не пропустила цензура, друга книга „Pavasario akvarelės“ («Весняні акварелі») вийшла в 1960 році^[3]. П'єса для дітей „Skersgatvio pasaka“ була поставлена вільнюським Молодіжним театром (1972), п'єса „Apsiaustas“ — Каунаським драматичним театром (1972); п'єси ставилися пізніше в різних театрах Литви. Написала книгу дитячих спогадів „Vaikystės veidrody“ («В дзеркалі дитинства», 1996)

Перекладала на литовську мову вірші Анни Ахматової, опубліковані в збірнику поезії Ахматової литовською мовою „Poezija“ (1964) і в періодиці, вірші Ольги Берггольц (збірник лірики „Blokados kregždė“ 1979), вірші Семена Кірсанова, Георгія Леонідзе, Франтішека Грубіна, Десанкі Максимович, а також повість «Віолончель Санта Тереза» Софії Могилевської (1973), оповідання та повісті Владислава Крапівіна („Pažvelk į tą žvaigždę“ 1976). Юдіті Вайчюнайте належать також віршовані тексти в литовському перекладі «Аліси в Задзеркаллі» Льюїса Керролла („Alisa veidrodžių karalystėje“ 1965; перекладачка Юлія Лапеніте).

Вірші Вайчюнайте друкувалися в перекладах на англійську, латиську, норвезьку, російську мови.

Нагороди та звання

• Лауреат «Весни поезії» (1 978)
• Державна премія Литви (1986) за книгу віршів „Nemigos aitvaras“ (1985)
• Премія Балтійської асамблеї (1996) за збірку поезії „Žemynos vainikai“
• Офіцерський хрест Ордена Великого князя Литовського Гедиміна (1997)
• Премія Союзу письменника Литви (2000)

Пам'ять

Іменем Юдіти Вайчюнайте названа вулиця Juditos Vaičiūnaitės gatvė у Вільнюсі (в районі Аукштеї-Панеряй)^[5]. До десятої річниці смерті поетеси 4 серпня 2011 року у Вільнюсі в сквері Станіслава Монюшка поруч з костелом Святої Катерини відкрито меморіальну скульптурну композицію. Вона зображує мереживну драну парасольку, на якій прилаштувався соловей, і пластину зі строфою вірша Вайчюнене, яку називають «поеткою міста», «найбільш вільнюською поеткою» (скульптор Генрікас Оракаускас)^[6][7].

Книги

• Pavasario akvarelės: eilėraščiai. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1960.
• Kaip žalias vynas: eilėraščiai. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1962.
• Per saulėtą gaublį: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1964.
• Vėtrungės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1966.
• Po šiaurės herbais: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1968.
• Spalvoti piešiniai: eilėraštukai. Vilnius: Vaga, 1971.
• Pakartojimai: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1971.
• Klajoklė saulė: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1974.
• Balkonas penktame aukšte: eilėraščiai jaunesniam mokykliniam amžiui. Vilnius: Vaga, 1975.
• Neužmirštuolių mėnesį: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1977.
• Mėnulio gėlė: vienaveiksmės pjesės — pasakos jaunesniam mokykliniam amžiui. Vilnius: Vaga, 1979.
• Šaligatvio pienės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1980.
• Pavasario fleita: pjesės. Vilnius: Vaga, 1980.
• Karuselės elnias: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1981.
• Smuikas: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1984.
• Nemigos aitvaras: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1985.
• Žiemos lietus: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1987.
• Šešėlių laikrodis: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1990.
• Gatvės laivas: eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1991.
• Pilkas šiaurės namas: eilėraščiai. Vilnius: Viltis, 1994.
• Žemynos vainikai: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1995.
• Vaikystės veidrody: eilėraščiai. Vilnius: Baltos lankos, 1996.
• Kai skleidžiasi papirusas: orientalistiniai eilėraščiai. Kaunas: Orientas, 1997.
• Sus. Vilnius: Vaga, 1998.
• Skersgatvių šešėliais aš ateisiu: eilėraščiai. Vilnius: Žuvėdra, 2000.
• Debesų arka: 1998—2000 metų eilėraščiai. Vilnius, Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2000.
• Raštai. Vilnius: Gimtasis žodis, 2005.
• Aitvaras: eilėraščių rinktinė. Vilnius: Alma littera, 2005.
• {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-9955-69-998-9.
• {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-9986-39-623-9.
• Місячна квітка: П'єси-казки на одну дію. Для мол. шкільн. віку. 93 с. Вільнюс: Вага, 1979
• Кульбабки на тротуарі: Вірші. Вільнюс: Вага, 1980. 126 с.
• Змій безсоння: Вірші. Худож. Р. Гібавічюс. Вільнюс: Вага, 1985. 415 с.
• Зимовий дощ: Вірші. Худож. Р. Гібавічюс. Вільнюс: Вага, 1987. 148 с.
• В місяць незабудок: Вірші. Пер. з литов. Л. Сушкової; худож. Р. Гібавічюс. Москва: Радянський письменник, 1987. 159 с.
• Dikt fra Sųvnlųshetens Drake og andre samlinger. Oslo, 1994
• Fire Put Out by Fire: Selected poems of Judita Vaiciunaite in Lithuanian and English. Lewiston, 1996.