Юзеф Клеменс Чорторийський

Юзеф Клеменс Чарторийський (21 листопада 1740(17401121), Брін — 15 лютого 1810, Варшава) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці.

Юзеф Клеменс Чарторийський
Народився	21 листопада 1740(1740-11-21) Брін
Помер	15 лютого 1810(1810-02-15) (69 років) Варшава
Поховання	Кальварія-Зебжидовська (парк)[1]
Підданство	Річ Посполита
Діяльність	дипломат
Членство	Торговицька конфедерація
Посада	учасник виборів короля Польщіd, луцький староста[1], стольник великий литовський[2], посол Сейму Речі Посполитої[d] і староста радошицькийd
Рід	Чарторийські
Батько	Станіслав Костка Чорторийський
Мати	Анна Рибінськаd[3]
У шлюбі з	Dorota Barbara Jabłonowskad
Діти	Клементина Чарторийська, Тереза Чарторийськаd і Жозефіна Марія Чорторійськаd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Батько — князь Станіслав Костка Чорторийський, луцький староста, війт, ловчий великий коронний. Мати — Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.

Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон, відвідав Дрезден, Берлін та інші міста. Повернувся додому після смерті короля Августа ІІІ. Захопився німецьким способом господарювання, навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.

Луцький староста з 25^[4] квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж. З 1768 також староста радошицький, стольник великий литовський з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером ордену Білого Орла.

1774 року в Корці заснував економічну школу, яка однак діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х єврейських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці — 1776 року, В Корці сприяв поселенню німецьких колоністів, які розвивали тут промисловість. 1783 року за сприяння князя було засновано відоме виробництво порцеляни. Сприяв заснуванню та початку діяльності Волинської гімназії^[5].

1809 року переїхав до Варшави. Вночі 15 лютого 1810 року Помер на руках Князевича^[кого?]. Похований 20 лютого в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської; на похоронах мав промову Ю. П. Воронич.

Сім'я

Дружина з 1778 року — княжна Дорота Барбара Яблоновська, донька Антонія Барнаби Яблоновського, уродженка Ганнополя. Мали 5 доньок:

• Марія Антоніна
• Клементина Марія Тереза
• Тереза
• Юзефіна — дружина І-го ордината Ланьцута графа Альфреда Потоцького.
• Целестина.