Антоній Барнаба Яблоновський

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яблоновський.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барнаба.

Анто́ній Барна́ба Яблоно́вський гербу Прус III (пол. Antoni Barnaba Jabłonowski, 27 січня 1732 — 4 квітня 1799) — князь, державний діяч Речі Посполитої (сенатор), військовик, мемуарист, меценат. Кавалер ордену Білого Орла.

Антоній Барнаба Яблоновський
Antoni Barnaba Jabłonowski
Народився	27 січня 1732(1732-01-27) Варшава, Річ Посполита або Краків, Річ Посполита
Помер	4 квітня 1799(1799-04-04) (67 років) Варшава, Прусське королівство
Підданство	Річ Посполита
Діяльність	державний діяч (сенатор), військовик, мемуарист, меценат
Галузь	політична діяльність[1]
Знання мов	польська[1]
Членство	Чотирирічний сейм
Суспільний стан	шляхтич[d][1]
Титул	князь
Посада	познанський воєвода, краківський каштелян
Конфесія	католик
Рід	Яблоновські
Батько	Станіслав Вінцентій Яблоновський
Мати	Дорога з Бронішів
Родичі	Целестин Чаплич (тесть)
У шлюбі з	Анна Сангушко Текля Чаплич
Діти	Станіслав Павел, Максиміліан, Дорота Барбара, Текля
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 27 січня 1732 року.

Навчався при дворі свого родича Станіслава Лєщинського в Люневілі, звідки повернувся додому у 1748. Через погані стосунки з батьком хотів податись до лав армії Пруссії, але передумав. 1752 року поїхав на трибунал, потім почав домагатись руки Анни Санґушко — доньки від третього шлюбу маршалка ВКЛ Павла Карла Санґушка та Барбари Уршулі Дунінівни.^[2] 28 вересня 1755 був шлюб (весілля). Через рік, після смерті батька, став прихильником двору та суперником князів Чорторийських; отримав панцерну корогву, староства межиріцьке, сьвецьке. Найприбутковіше — Білоцерківське — мусив уступити маршалку надвірному коронному Єжи Августу Мнішеку.

1755 року купив у стрия — новогрудського воєводи Юзефа Александра — Буське староство; 1757-го — у іншого стрия — брацлавського воєводи Яна Каєтана — Чигиринське. Володів містами, селами, зокрема, на Волині (Острозький повіт): Плужне, Кривин, Богушовичі. Також Нижнів, Аннополь (тепер Ганнопіль, Славутський район; раніше Глинники) — де було вибудовано палац-резиденцію. Аннополь був перейменований ним на честь першої дружини Анни Сангушко. В 1758 році купив містечко Киликиїв (сусіднє з волинськими маєтками). З 1774-го мав Мощенський ключ на Волині.

Посади: познанський воєвода (з 1760), краківський каштелян (з 1782). Староста мендзижецький, буський, сьвецький, чигиринський^[3]

1768 року — посол Барської конфедерації у Відні. Брав участь у Великому сеймі в 1788—1792 років і був членом «патріотичної партії». А. Б. Яблоновський підтримував Конституцію 3-го травня, також справу міст. В липні 1791 року урочисто прийняв міське право у Межирічі. 1794 року брав участь у повстанні Тадеуша Костюшка.

Меценат:

• костелу Благовіщення у Більшівцях (виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни костелу, 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архієпископ К.Цешковський як храм Благовіщення).
• будівництво костелу, монастиря отців паулінів у Нижневі (нині Тлумаччина, фундатор побудови монастиря — батько Станіслав Вінцентій Яблоновський)
• палац у Варшаві.

Галерея

• 
• 
•