Лазаревська Юлія Леонідівна

Лазаревська Юлія Леонідівна (6 липня 1945, Київ — 6 листопада 2021, там само) — радянський і український звукооператор, сценарист, режисер-документаліст, художник. Член Національної спілки кінематографістів України.

Лазаревська Юлія Леонідівна
Дата народження	6 липня 1945(1945-07-06)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	6 листопада 2021(2021-11-06)[1] (76 років)
Місце смерті	Київ, Україна[1]
Поховання	Байкове кладовище[1]
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Професія	художниця, кінорежисерка, кіносценаристка, звукооператорка
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди	Мистецька премія «Київ»
IMDb	ID 7523714

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лазаревська.

Біографічні відомості

Народ. 6 липня 1945 р. в родині службовця. Сестра композитора Т. Л. Лазаревської-Дикарєвої, дружина режисера-документаліста Г. Я. Шкля­­ревського. Закінчила музично-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (1967).

Працювала на студії «Київнаукфільм».

Оформила фільми: «Біосфера. Час усвідомлення» (1974), «Комп'ютер і загадка Леонардо», «Алмазна стежка» (1975), «Альтернатива колеса» (1980), «Академік Глушков» (1981), «Подряпина на льоду» (1983), «Люди і дельфіни» (1983, музичне оформлення), «На прицілі ваш мозок» (1984, музичне оформлення), «Лише той хто діє» (1985), «Разом з Макаренком» (1987), «Білий олень тундри» (1987, музичне оформлення), «9 років з екстрасенсами» (1989) та ін.

Співпрацювала з кінорежисерами Ф. Соболєвим, В. Олендером, А. Борсюком, О. Роднянським у стрічках: «Біля джерел людства» (1976), «Дерзайте, ви — талановиті» (1979) «Коли зникають бар'єри» (1981), «Київська симфонія» (1982) та ін.

Автор сценаріїв і режисер фільмів: «Золото скіфів» (1991), «Георгій Нарбут. Живі картини», «Інша половина» (1995), «Антологія зайвих» (1997), «Меандр» (1998), «Сонет 29» (2000), «Юндерсюрприз» (2001), «Без пафоса» (2002), «Якутовичі» (2007), «Ігор Шамо. По­­стлюдія» (2014), «Загальний зшиток» (2016, за сценар. С. Тримбача — стрічка висвітлює драматичний період життя режисера і письменника Олександра Довженка під час бурхливих подій 1939—1945 рр.)^[2][3] тощо.

Як скульптор і художник бере з 1987 р. участь у багатьох виставках.

Стала «Художником року» і отримала Головний приз на V Міжнародному фестивалі у Києві.