Юркове (селище)

Юркове — селище в Україні, у Шевченківській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 306 чоловік.

селище Юркове
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Шевченківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71020310090065930
Облікова картка	картка
Основні дані
Засновано	1920 рік
Площа	1,4546 км²
Населення	306 (2001)[1]
Густота	210,36 осіб/км²;
Поштовий індекс	20215
Телефонний код	+380 4740
Географічні координати	49°9′32″ пн. ш. 31°9′52″ сх. д.
Висота над рівнем моря	199 м[2]
Водойма	3 ставка
Відстань
Найближча залізнична станція:	—
Селищна влада
Адреса	с. Боровикове,
Карта
Юркове
Юркове

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Юркове.

Історія

Село було створено у 1920 році.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.

В 1933 році в Юрковому створено колгосп «Імені 15-річчя ВЛКСМ» — голова С. Г. Гуденко, в післявоєнні роки колгосп очолював голова Жужукало. В 1950—1951 роках колгосп було об'єднано з колгоспом села Боровикове в один — імені Калініна.

У 1978 році в селищі встановлено пам'ятний знак «Жертвам фашизму».

Сучасність

У селі функціонують, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, ряд магазинів, бібліотека, поштове відділення, телефонна станція на 50 номерів.

Персоналії

В селищі народились:

• В. Д. Іваненко — генерал-майор юстиції;
• В. С. Чечіль — генерал-майор міліції;
• Ольга Чайка — поетеса.
• Симоненко Тетяна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, завідуюча кафедрою Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.

Тарас Шевченко бував у цьому селі в дитинстві. Він згадував цей хутір під назвою Юрків Хутір у поемі «Гайдамаки» та в своїх «Приписах» до цієї поеми: «між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Юрків хутір».