Юрій Радзивілл Геркулес

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Юрій Радзивілл.

Юрій Радзивілл на прізвисько Геркулес (пол. Jerzy Radziwiłł Herkules; 1480 — квітень 1541) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Перший польний гетьман литовський (1521—1531), великий гетьман литовський в 1531—1541 роках, воєвода київський в 1511—1514, каштелян віленський в 1527—1541. Син Миколи Радзивілла «Старого».

Юрій Радзивілл (Геркулес)
Псевдо	Георг Радзивілл (Геркулес)
Народився	біля 1480
Помер	квітень 1541
Країна	Велике князівство Литовське
Національність	литвин
Діяльність	державний, військовий діяч
Учасник	Битва під Оршею
Посада	І-й польний гетьман литовський
Військове звання	великий гетьман литовський
Рід	Радзивілли
Батько	Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)
Мати	Софія (Анна) Монвідівна
Родичі	Кішки (рід)
Брати, сестри	Анна Радзивілл, Войцех Радзивілл, Миколай Радзивілл і Ян Радзивілл «Бородатий»
У шлюбі з	Варвара Кишка, Барбара Кола
Діти	Микола «Рудий», Ганна Єлизавета, Варвара
Герб герб Труби
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син Миколи Радзивілла «Старого».

З 1500-х років займав різні посади намісників, в тому числі віленського, мейшгаловського, мерацького, уценського, мозирського (в 1511—1514), гродненського (з 1514), лідського і білицького (з 1528). Підчаший литовський в 1509—1517, воєвода київський в 1511—1514, польний гетьман литовський в 1520—1523 роках, каштелян троцький в 1522—1527 і віленський з 1527 року, одночасно маршалок польний з 1528 року. У 1530-х роках, разом з канцлером ВКЛ Альбрехтом Гаштольдом і жемойтським старостою Я. Радзивіллом входив в магнатський тріумвірат, фактично управляв ВКЛ за відсутності великого князя. З 1531 року великий гетьман литовський.

Був одним з найбагатших магнатів ВКЛ'. Володів садибами Свір, Міхалішкі, Жупрани, Барун, Герань в Ошмянському повіті, Індура, Котра, Табола в Гродненському повіті, Жирмуни, Докудово, Селець і Збляни в Лідському повіті, Вселюб і Липськ в Новогрудському повіті, Вязинь, Налібоки, Камінь Хорецький в Мінському повіті.

Прославився своїми перемогами в 30 битвах. Брав участь у війні з Московською державою в 1508 році. У 1511 році зі Слуцьким князем Юрієм Олельковичем розбив кримських татар в урочищі Рутка в 20 милях від Києва. У 1512 році брав участь у переможній битві під Лопушним. У Оршанській битві командував литовської кіннотою на лівому фланзі. У 1517 році брав участь у розгромній для Литви облозі Опочки, а в 1519 — в боях з московським військом біля Крево. У 1519—1521 роках воював з Тевтонським орденом. У 1527 році разом з Костянтином Острозьким розбив татар на річці Ольшаниця за містом Канів. У 1534—1537 роках командував литовським військом в Стародубській війні. У 1535 році його військо разом з військом Яна Тарновського взяло Гомель і Стародуб. При взятті Стародуба було знищено 13 тисяч мирних жителів^[1].

В останні роки життя важко хворів, помер невдовзі після Пасхи (17 квітня 1541 р.).^[2]

Родина

Засновник біржансько-дубинської гілки роду Радзивіллів. Головна резиденція — в Дубинках.

Був двічі одружений. Дружини:

• Варвара (Барбара) Кишка (†1513) — дочка великого гетьмана литовського Станіслава Кишки, дітей не мали.
• Барбара Ко́ла (Ко́ва) (†1550), шлюб бл. 1515 р., — дочка воєводи подільського Павела Коли (Кови), від якої мав 2-х дочок. Залишив 3-х дітей:
  • Миколу на прізвисько «Рудий» (1512—1584) — великого канцлера литовського і великого гетьмана литовського;
  • Ганну Єлизавету (1518—1558) — дружину маршалка Волинської землі Петра Кішки і великого стольника литовського князя Семена Гольшанського;
  • Варвару (1520—1551) — польську королеву, дружину Станіслава Гаштовта, короля Сиґізмунда II Августа.