Стадниченко Юрій Іванович

Ю́рій Іва́нович Стадниче́нко — (15 травня 1929, Харків — 28 серпня 2009, Харків) — український поет, перекладач, публіцист.

Юрій Іванович Стадниченко
Володимир Брюгген і Юрій Стадниченко (сидить)
Народився	15 травня 1929(1929-05-15) Харків
Помер	28 серпня 2009(2009-08-28) (80 років) Харків
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність
Жанр	художній переклад
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадниченко (прізвище).

Біографія

Народився в учительській сім'ї. 1949 закінчив середню школу і вступив до Харківського гірничого інституту, який закінчив 1954.

Понад 20 років працював інженером-конструктором, згодом — завідувачем конструкторського відділу у Всесоюзному науково-дослідному інституті організації та механізації шахтного будівництва (Харків).

Від 1974 — заступник головного редактора журналу «Прапор», від 1990 по 1999 — головний редактор журналу «Березіль» (колишній «Прапор»).

Був членом КПРС.

Творчість

Від 1953 систематично друкує поезії в періодиці, а також прозові та поетичні переклади з польської мови.

Автор збірок

• «Стежками юності» (1957),
• «Моє неспокійне серце» (1961),
• «В океані нескінченності» (1965),
• «Смішинки з перцем» (1970),
• «Охоронці вогню» (1973),
• «Надія і вірність» (1977),
• «Зоряний прибій» (1980),
• «Підкова і якір» (1982),
• «Дорога крізь довге літо» (1983),
• «Не все минуло» (1989),
• «Сонце над обрієм» (1999).

Поезії перекладалися польською, російською, угорською та іншими мовами.

Виступає також у жанрі художнього перекладу. За перекладацьку і громадську діяльність удостоєний звання заслуженого діяча культури Республіки Польщі.

Член Національної спілки письменників України від 1962.

Переклади

• Сат-Ок. Білий мустанг. Київ, 1980
• Сат-Ок . Таємниця Солоних скель.

та інші.

Нагороди, премії

• Нагороджено медалями, Грамотою Президії Верховної Ради України.
• Лауреат літературної премії імені Василя Мисика (1995) — за активну участь у духовному відродженні рідної культури.

Література

• Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 410.
• Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 327.
• Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 254.
• Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 284.

Посилання

• Стадниченко Юрій Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 932.