Юшкевич Семен Соломонович

Юшкевич Семен Соломонович (1868—1927) — російськомовний єврейський прозаїк та драматург.

Євгеній Чіріков та Семен Юшкевич, близько 1900 року

Юшкевич Семен Соломонович
Народився	25 листопада (7 грудня) 1868[1] або 7 грудня 1868(1868-12-07)[2][1]  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	12 липня 1927(1927-07-12) (58 років) або 12 лютого 1927(1927-02-12)[2][1] (58 років)  Париж
Країна	Російська імперія  УНР
Діяльність	письменник, драматург
Сфера роботи	література[3]
Alma mater	Паризький університет
Знання мов	російська[3]
Мова творів	російська
Роки активності	з 1897
Родичі	Юшкевич Адольф Павлович[4]
Брати, сестри	Павло Юшкевич
Юшкевич Семен Соломонович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Одесі, в зросійщеній заможній єврейській родині.

Навчавсся у казенному єврейському початковому училищі, потому — у гімназії, котру залишив не закінчивши.

У 17-річному віці одружився й залишив батьківську хату. Почав працювати помічником провізора.

Друкуватися почав у газеті Одеський листок наприкінці 1880-х років .

1893 року виїхав до Парижа, де навчався на медичному факультеті Сорбони. Жив у Парижі до 1902 року, працював хористом, масажистом і т. ін.

Після публікації повісті з життя єврейської бідноти «Розпад», що вийшла друком 1902 року у часописі рос. «Восход», Юшкевич став відомим у Росії письменником.

Повернувся 1902 року до Одеси, але після Кишинівського погрому виїхав із сім'єю до Берліна, де продовжував літературну діяльність. Набуває широкої популярності в Російській імперії драматичними творами, що ставляться у багатьох відомих театрах.

У 1917—1918 роках разом із братом Павлом організує видання рос. «Южной универсальной библиотеки»: вийшло 52 книжки, в м'яких палітурках, карманного формату, І. Буніна, О. Толстого, Теффі, Р. Кіплінга, Г. Уеллса, Г. де Мопассана, А. Франса та ін^[5].

1920 року виїжджає до Румунії, потім до Франції, а 1921 року — до США. 1922 року повертається до Німеччини, а від 1924 року живе у Парижі.

Творчість

Наприкінці 1880-х років почав друкуватися у газеті Одеський листок.

Справжнім літературним дебютом Семена Юшкевича можна вважати публікацію 1897 року його оповідання «Кравець. З єврейського побуту»^[6] у «Російському багатстві», пізніше (1899) надрукованого окремим виданням у Одесі. 1895 року він написав повість з життя єврейської бідноти «Розпад», що вийшла друком 1902 року у часописі рос. «Восход», що видавався у Санкт-Петербурзі Ахароном Ландау. Завдяки цій повісті Юшкевич став відомим у Росії письменником.