Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Яблунівка (Краматорський район)
село Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Яблуні́вка — село Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, Україна.
.svg)
Населення — 811 осіб (за даними 2001 року).
Remove ads
Загальні відомості
Відстань до центру громади становить близько 14 км і проходить автошляхом Н32.
Розташоване на обох берегах річки Клебан-Бик. Поблизу розташоване Клебан-Бицьке водосховище та відповідно регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик».
Історія
Узагальнити
Перспектива
День села Яблунівка святкує в останню суботу липня. 31 липня 2021 року Яблунівка відзначала 102 річницю, що свідчить про те, що рахунок ведеться від 1919 року - від початку радянської епохи.[1]
Сучасна Яблунівка складається з декількох хуторів: Ново-Олексіївка, Гродівка, Піщенко, Піщаново, Сталінський та Суров Яр (згідно мапи 1938 року).[2]
Хутір Сталінський
Центральна частина нинішньої Яблунівки це колишній хутір Сталінський (імені Сталіна 1938-1943). 1928 року на його місці розташований хутір Піщенко.
Точне розташування густо розташованих хуторів по мапі 1928 року відносно сучасних частин села встановити неможливо.[3]
На мапі 1928 року також був нанесений хутір Сталіно, але його розташування більше відповідає хутору Криничний (1938 - 1954). Назву Криничний отримав від розташування біля однойменного яру.
Назву Сталіно краєзнавці пов’язують із колишніми власниками хутора - баронським родом Сталь фон Гольштейн.[4]
Проте перша документальна згадка про хутір із такою назвою з’являється лише в часи радянської окупації з утворенням 1926 року Сталінської сільської ради.
У статистичних даних Бахмутського повіту від 1886 року за баронесою [Е. В.] Сталь фон Гольштейн значиться хутір Калиновий в 40 верстах від Бахмута. Баронесі тут належало 3807 десятин землі. З худоби тут значилося лише 2 коня, 3 корови з двома телятами та 1 свиня.[5]
В родоводі Сталь фон Гольштейн подібні ініціали має тільки Сталь-Фон-Гольштейн (Сомова) Олена Василівна (14.01.1841 - 29.07.1893).[6]
Баронський титул за естляндським дворянським прізвищем Сталь фон Гольштейн було затверджено 10 лютого 1869 року. 6 травня 1869, 25 вересня та 16 жовтня 1878 року в баронському статусі затверджені:
- Вдова генерал-ад’ютанта, генерала від кавалерії Івана Карловича — Марія Карлівна (Гербель).
- Колезький секретар Анатолій Олександрович, дружина його Олена Василівна (Сомова) та діти їхні: Олександр та Марія.[7]
Хутір Ново-Олексіївка
Нині це найзахідніша частина села Яблунівка. Вперше зустрічається на мапі 1842 року під назвою Пашковка.
У відомостях Катеринославської губернії від 1859 року по ліву сторону поштової дороги Бахмут-Катеринослав значиться як Ново-Олександрівка (Пашкова) - власницьке село при річці Бичок в 37 верстах від Бахмута. Тут значилося лише 4 двори, де проживало 20 чоловіків та 21 жінка.[8]
У справах земельного банку зустрічаються записи про землевласника Бахмутського повіту - провізора Герша Йосифова Данцигера при селі Ново-Олександрівка. Записи датуються 11 вересня 1897 року, 18 червня 1904 року, 10 січня 1909 року.[9]
Приблизно від 1892 року тут з’являється кахельний завод Леона Йосифовича Данцигера. Після смерті Леона Йосифовича у кінці XIX століття власником заводу стає його брат - Георгій (Герш) Йосифович. Виробництвом кахлів займався 21 працівник. Щорічно завод випускав готової продукції на суму 12 тисяч рублів.
1889 року у записах про завод Данцигера замість Ново-Олександрівки з’являється назва Ново-Олексіївка Бахмутського повіту.[10]
У довіднику підприємств Катеринославської губернії від 1903 року значиться магазин кахельно-цегляної торгівлі Данцигера у місті Маріуполь по вулиці Георгіївській.[11]
Продаж кахлів реалізовувався також у місті Таганріг, завдяки співпраці із родичами Леона Данцигера, що проживали на вулиці Єрусалимській. Продаж кахлів також відбувався на складах Гірша Фельдмана на вулиці Миколаївській (м. Таганріг).
Купець Гірш Хаїмович Фельдман - староста місцевої хоральної синагоги, батько знаменитої актриси театру та кіно Ф.Г. Раневської.[12]
У списку населених пунктів Бахмутського повіту від 1911 року у селі Ново-Олексіївка Гродівської волості налічувалося 7 дворів та 55 осіб колишніх власницьких селян.[13]
Остання згадка про Ново-Олексіївку була стерта 25 квітня 2024 розпорядженням про перейменування вулиць, коли вулицю Новоолексіївську замінили на Соснову.[14]
Радянський період
З початком радянської окупації у 1920-х роках було створено Сталінську сільську раду, до якої 1926 року увійшли: хутір Сталіно, хутір Гродівка № 2, хутір Ново-Олексіївка, хутір Ново-Оленівка, село Ново-Оленівка, хутір Піщенко, хутір Піщаново, хутір Суров Яр, хутір Шевченко.
Згадка про хутір Суров Яр міститься в указі Президії Верховної Ради УРСР Про нагородження орденами «Материнська слава» та медалями «Медаль материнства» багатодітних матерів Сталінської області. В указі Орденом «Материнська слава» II ступеня нагороджено Костіну Варвару Василівну — колгоспницю хутора Суров Яр, Костянтинівського району.[15]
10 серпня 1954 року Сталінську та Олександро-Калинівську сільські ради об’єднують в одну Олександро-Калинівську з центром в селі Олександро-Калинове.
7 лютого 1962 року село Сталінське Олександро-Калинівської сільської ради перейменовують у село Яблунівка.
Хутір Гродівка увійшов у межі села Яблунівка до 1966 року.
27 квітня 1983 року села Яблунівка та Новоолексіївка Олександро-Калинівської сільської ради об’єднують в одне село Яблунівка.[16]
Remove ads
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 811 осіб, із них 96,79 % зазначили рідною мову українську, 3,08 % — російську та 0,12 % — білоруську[17].
Інфраструктура
Вулиці
- Центральна;
- Фестивальна;
- Східна;
- Соснова (колишня Новоолексіївська).[20]
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads