Яким (Сеньківський)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сеньківський.

Отець Яким Іван Сеньківський ЧСВВ (2 липня 1896(18960702), Гаї Великі — 29 червня 1941, Дрогобич) — ієромонах-василіянин, священномученик УГКЦ.

Яким
Священномученик
Блаженний Яким Сеньківський
У миру:	Іван
У чернецтві:	Яким
Народився	2 липня 1896, Гаї Великі, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія Великі Гаї
Помер	29 червня 1941, Дрогобич, Українська РСР, СРСР Дрогобич
Шанується	в Католицькій Церкві
Беатифікований	27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У лику	блаженний і католицький святий[d]
День пам'яті	27 червня
Патрон	Дрогобицької духовної семінарії УГКЦ

Життєпис

Іван (пізніше Яким ЧСВВ) Сеньківський народився 2 липня 1896 року в с. Гаї Великі на Тернопільщині. Після завершення богословських студій у Львові був рукоположений на священника 4 грудня 1921 року. Здобув ступінь доктора богослов'я в Інсбруці.

Із 1923 р. проходить новіціят ЧСВВ у Крехові. Перші обіти склав 1 березня 1925 року, а 31 серпня 1930 року — довічні. Після складення перших обітів 10 березня 1925 року переведений співробітником на парафію с. Краснопуща на Тернопільщині. З 1927 р. по 1931 р. був професором гуманітарних наук при монастирі с. Лаврів на Старосамбірщині.

З 1931 р. до 1938 р. посідає різні пости в монастирі св. Онуфрія у Львові. У сані ієромонаха був наставником Марійського товариства домогосподарок, гімназійних хлопців, відповідав за Товариство молитви і Третій Василіанський Чин. Написав хроніку монастиря. Ієромонах Яким Сеньківський був веселої вдачі, товариський, скромний і працьовитий. Мав особливий дар від Бога у спілкуванні з людьми, і особливо з молоддю.

1938 р. був призначений до монастиря оо. Василіян і співробітником парафії церкви Святої Трійці в місті Дрогобичі. Заслужив любов і повагу парафіян блискучим проповідницьким хистом.

З початком радянської окупації Дрогобича більшовицька влада заборонила о. Сеньківському та о. Баранику покидати Святотроїцький монастир, мотивуючи це воєнним часом. Вірні радили отцям якнайшвидше полишити монастир, та вони, хоч і знали, що їм загрожує смерть, відмовилися, бо вважали, що НКВД може помститися усім мешканцям монастиря. Вранці 26 червня 1941 року о. Сенківський відправив останню у своєму житті Святу Літургію. Через кілька годин він разом з о. Бараником був заарештований НКВД і ув'язнений до Дрогобицьких «Бриґідок». З того часу ніхто їх живими не бачив. Після відступу більшовиків люди впізнали на території в'язниці спотворене тортурами тіло ієромонаха Северіяна Бараника, яке поховали у спільній могилі. Були свідчення, що ієромонаха Якима Сеньківського більшовицькі нелюди замучили і зварили у казані.

Прославлення

27 червня 2001 р. ієромонах Яким Сеньківський був беатифікований у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ^[1].

Вшанування пам'яті

2007 року на подвір'ї церкви Святих Апостолів Петра і Павла на стіні будинку було встановлено величну мозаїку Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима.

В увічнення пам'яті про дрогобицьких Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима в Дрогобичі на вулиці Є. Коновальця збудовано церкву Дрогобицьких священномучеників.

• Мозаїка Блаженних мучеників Северіяна, Якима та Віталія на подвір'ї церкви Святих Апостолів Петра і Павла
  Мозаїка Блаженних мучеників Северіяна, Якима та Віталія на подвір'ї церкви Святих Апостолів Петра і Павла
• 
  Церква Дрогобицьких священномучеників
• 
  Зображення Дрогобицьких священномучеників Северіяна, Якима та Віталія над входом в церкву Дрогобицьких священномучеників

Див. також

• Дрогобицькі мученики
• Дрогобицька Голгофа