Яницький Олександр Миколайович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яницький.

Олекса́ндр Мико́лайович Яни́цький (26 травня 1871, Комаргород, нині село Томашпільського району Вінницької області — 9 квітня 1943) — український біофізик.

Яницький Олександр Миколайович
Народився	26 травня 1871(1871-05-26)  Комаргород, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	9 квітня 1943(1943-04-09) (71 рік)
Діяльність	фізик
Alma mater	Фізико-математичний факультет Київського університетуd

Біографія

Олександр Яницький родом із Комаргорода на Поділлі.

1895 року закінчив фізико-математичний факультет Київського університету. 1904 і 1906 року працював у лабораторії Паризького університету, 1912 року — в лабораторії Кембриджського університету.

5 років учителював у реальній школі міста Новозибков Чернігівської губернії (нині Брянської області Росії).

6 років працював асистентом Київського політехнічного інституту.

5 років був учителем фізики в Колегії Ґалаґана.

Автор підручника практичних вправ із фізики.

За Першої світової війни Яницький був головним контролером рентгенівських кабінетів Південно-Західного фронту російської армії. Член Воєнно-промислового комітету Києва.^[1]

В одному семестрі читав курс фізики в Київському українському народному університеті.

У 1919—1920 роках приват-доцент кафедри фізики українського університету в Кам'янці-Подільському (призначено 29 жовтня 1919 року).^[2]

Від 1920 року Яницький на еміграції в Німеччині. Асистент Кайзер-Вільгельм інституту біофізики у Франкфурті над Майном.

Наукова діяльність

Наукові праці Яницького стосуються біологічної дії іонізованого повітря, радіоактивних речовин та рентгенівських променів.

Яницький — винахідник нового типу рентгенівської трубки.