Ясенецькі (родина)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ясенецькі.

Ясенецькі (пол. Jasieniecki) — давній український шляхетський рід гербу Корнич, який панував на землях Волині та Київщини.

Ясенецькі (пол. Jasieniecki)
Герб Корнич
Опис герба: У червоному полі на трьох сходинках один срібний хрест св. Антонія з такого ж кольору половинками буханців на кінцях поперечини.
Родоначальник:	Мартин Ясенецький (XVII століття)
Місце походження:	Велике князівство Литовське

Ясенецькі поряд з Химськими, Слуцькими, Горностаями, Кропивницькими, Шашкевичами, Єльцями, Олізарами, Немиричами, Кмітами, Лозками, Полозами, Проскурами представляли українську шляхту південно-західного та південно-східного литовського прикордоння протягом 200 років. Саме в цей період в основному склалась соціальна структура краю.

Рід Ясенецьких вийшов з Волині. Родове гніздо - село Ясининичі.

Відомі представники

• Мартин^[1] дідич Дитинич у 1658 році. Дружина Лотушинська^[2].
  • Станіслав Мартинович. Дружина Анна Шептицька^[3].
    • Йосип Станіславович^[4].
    • Ян Станіславович (нар.1760). Дружина Róża Morlauz^[5].
      • Гнат Янович^[6]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року.
      • Андрій Янович — дідич маєтку Мурзинці, хорунжий польського війська^[2]. Дружина Соломія Антонівна Суходольська^[7].
        • Карл-Франц Андрійович(пом.1858)^[8]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Дружина Текля Улашин^[9], донька Яна-Гаврила Улашина та Петронели Кобельської. У 1847 році став дідичем Лип'янки, успадкувавши її від вуйка Петра Антоновича Суходольського^[10].
          • Йосип Карлович^[11]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Дружина Марія Равська. Співвласник Лип'янки та Краснопілки^[2].
          • Людвік Карлович^[12]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Закінчив Златопільське дворянське училище (Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області) (випуск 1851 року)^[13]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька^[10]. Співвласник Краснопілки^[2]. Учасник антиросійського польсько-литовсько-українського повстання 1863 року. Звільнений у 1871 році^[14].
            • Конрад Людвікович^[15].
            • Богдан Людвікович^[15].
            • Генрік Людвікович^[15].
          • Валерія Карлівна^[16]. Чоловік Віктор Йотейко.
          • Проспер Карлович^[17]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Закінчив Златопільське дворянське училище (Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області) (випуск 1851 року)^[13]. Дружина Марія-Людвіка (тітка Генрика-Казимира Владиславовича Улашина), донька Леонарда Івановича Улашина та Людвіки (ймовірно гербу Слєповрон^[18]) Хелмонської^[19], разом з дітьми внесена в 1 частину родовідної книги Київській губернії Указом Урядового Сенату за № 1941 від 10 травня 1885 року^[20]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька^[10]. Співвласник Краснопілки^[2]. Разом з Владиславом у 1894 році володіли 1000 десятинами землі^[21].
            • Сигізмунд Просперович
            • Іван-Станіслав Просперович
            • Кароліна-Людвіка Просперівна
            • Ядвіга Просперівна
          • Йосип-Владислав-Яків Карлович^[22] разом з дітьми внесений в 1 частину родовідної книги Київській губернії Указом Урядового Сенату за № 543 від 6 лютого 1886 року^[20]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька^[10]. Був власником сімейного портрету Теофіли Данилович з синами Марком та Яном на молитві у костьолі міста Жовква. Разом з Проспером у 1894 році володіли 1000 десятинами землі^[21].
            • Олександр Владиславович.
            • Микола Владиславович.
            • Іван Владиславович.
            • Михайло Владиславович — військовик, полковник, командир полку Дієвої армії УНР.