Савицький Олексій Васильович

Олексій Васильович Савицький (псевдоніми Юхим Ґедзь, Олесь Ясний; 1896 — 15 липня 1937) — український прозаїк-гуморист, поет, драматург доби Розстріляного відродження.

Савицький Олексій Васильович
Ім'я при народженні	Олексій (Олекса) Васильович Савицький
Псевдонім	Олесь Ясний, Юхим Ґедзь
Народився	1896(1896) Золотоноша, Полтавська губернія
Помер	15 липня 1937(1937-07-15)
Поховання	Київ, УРСР, СРСР
Діяльність	письменник
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Роки активності	1923-1936

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицький.

Життєпис

Родом з Золотоноші на Черкащині. Із селянської родини. Після земської школи вчився в Вищому музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Літературну діяльність розпочав в 1923, належав до літературної організації «Плуг».

Був заарештований 2 листопада 1936 року у Харкові. Звинуватили як «учасника контрреволюційної терористичної організації, яка ставила за мету боротися з радянською владою». Розстріляний 15 липня 1937 р. в Києві.

Зазнала репресій і дружина-вдова О. Савицького — Віра Михайлівна. Син Олекси Савицького, Віталій, наприкінці 40-х став шукати матір і, як свідчать документи, розшукав її слід аж у Магадані^[1].

Письменник був реабілітований посмертно. Справа О. В. Савицького (Ґедзя — Ясного) була переглянута «компетентними органами» 22 березня 1958 року. Вирок 1937 року було скасовано і справу припинено «через відсутність складу злочину».

Твори

Книги оповідань і гуморесок

• «Автор Троянденко»
• «Буває й таке» (1927)
• «Принципіяльно»
• «Троглодити» (1929)
• «Бубна — козир»
• «Завзятий середняк»
• «Конкурс на гопак»
• «Ті ж і Мирон Гречка»
• «Столичний гість» (1930)
• «Перший іспит» (1931)
• Гедзь Ю. Тихою сапою : гуморески / Юхим Гедзь. — Харків : Рад. літ., 1933. — 28, 2 с., включ. обкл. — (Бібліотека радянської літератури ; № 13).

П'єси

• «Віз ламається — чумак ума набирається»
• «Секрет пухтресту»
• «Шевченкова мова» (1929)
• «Комедії» (1931)
• «Молодість» (1936).