Глауконіт

Глауконі́т, заст. зеленка — мінерал, класу силікатів групи гідрослюд, до складу якого входять кремній, алюміній, калій, залізо та ін., належить до групи слюд.

Глауконіт
дрібнозернистий масивний агрегат глауконіту
Загальні відомості
Абревіатура	Glt[1]
Хімічна формула	(K, Ca, Na)<1(Al, Fe3+, Fe2+, Mg)2[(OH)2 Al0,35Si3,65O10]
Клас мінералу	шаруваті силікати
Dana 8	71.2.2a.5
Генезис	осадовий
Ідентифікація
Колір	темно-оливковий, синьо-зелений, чорно-зелений, травянисто-зелений, жовто-зелений
Сингонія	моноклінна сингонія
Спайність	добра по {010}
Злам	зернистий
Твердість	2-3
Блиск	матовий
Колір риси	темно-зелена
Густина	2,2-2,9
Глауконіт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Мінерал отримав назву через його колір на честь давньогрецького слова γλαυκός glaukós , що означає «блискучий», «синьо-зелений» або «синьо-сірий». Ця назва присутня у Гомерівських текстах, але є предметом суперечки в класичній філології.^[2]

Вперше глауконіт був описаний і названий на честь його кольору в 1828 році німецьким мінералогом Крістіаном Кеферштейном (1784—1866).

Загальний опис

Хімічна формула: (K, Na)(Fe³⁺,Al, Mg)₂[(OH)₂|(Si, Al)₄O₁₀].^[3].

Містить: SiO₂ — 44-56 %; Al₂O₃ — 3-22 %; Fe₂O₃ — 0-27 %; FeO — 0-8 %; MgO — 0-10 %; K₂O до 10 %, H₂O — 4-10 %. Відомі також домішки Li і В.

Сингонія моноклінна. Густина 2,2-2,9. Твердість 2-3. Колір зелений, блиск матовий. Високомагнезіальні різновиди називають селадонітом, високоглиноземисті — сколітом.

Характерний для всіх геологічних систем починаючи з докембрію. Утворюється з уламкового біотиту або інших вихідних матеріалів шляхом морського діагенезу на мілководді; особливо в нещільно скріпленому пісковику, вапняку і алевроліті. Глауконіт поширений у пісках, пісковиках, глинах, мергелях та вапняках усіх геологічних систем, забарвлюючи ці породи в зеленуватий колір.

Асоціація: кварц, польові шпати, глаукофан, доломіт, сидерит, кальцит, анкерит, пірит, лімоніт.

Розрізняють:

• глауконіт 1М (найпоширеніша політипна модифікація глауконіту з одним пакетом в елементарній комірці);
• глауконіт 2М1 (політипна модифікація глауконіту з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 1200);
• глауконіт 3Т (політипна модифікація глауконіту з трьома пакетами в елементарній комірці);
• глауконіт магніїстий (селадоніт);
• глауконіт марганцевистий (відміна глауконіту, яка містить 1-1,5 % MnO).

Поширення

Поширений у всьому світі в морських відкладеннях. Зокрема: на півострові Отаго, Нова Зеландія, у Південній Австралії, в Англії, Франції, Італії, в ряді населених пунктів в Ізраїлі, Капська провінція, Південна Африка, у США (особливо поширений в Алабамі, Техасі, Каліфорнії, Орегоні, у Південній Дакоті). В Україні є на Поділлі, на Волині та ін.

Застосування

Є одним з основних мінералів, що використовуються для визначення віку осадових гірських порід (K-Ar-методом). Ґлауконіт застосовується для виготовлення мінеральних масел та фарб, відбілювачів, як сорбент, для виробництва декоративного бетону і цементу, в скляній промисловості. Застосовується як добриво.

Завдяки його здатності до катіонного обміну використовується зменшення твердості води. Може використовуватись для очищення територій від забруднення радіонуклідами.

Глауконіт — мінерал із зональним забарвленням, який у найкращих зразках має цінні декоративні якості, виробний камінь.

Див. також

• Піски глауконітові
• Список мінералів