Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
1-ша окрема мотострілецька бригада (РФ)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
1-ша окрема гвардійська мотострілецька Слов'янська бригада (1 омсбр, в/ч 41680) — військове з'єднання Збройних сил Російської Федерації. Пункт дислокації — окупована Донеччина, місто Кальміуське (колишнє Комсомольське). Входить до складу 51-ї загальновійськової армії.
Створене у 2014 році з бойовиків, що воювали у Слов'янську, як «Слов'янська бригада». Була включена до складу 1-го армійського корпусу Російської Федерації,[1][2] але формально підпорядковувалася ДНР. В кінці 2022 року публічно повідомлено про входження до складу ЗСРФ.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Сформована як бригада в листопаді 2014 в Торезі Донецької області з бойовиків, які воювали влітку в Слов'янську під командуванням Ігоря Гіркіна.[3]
У червні 2015 року СБУ затримала Івана Горбунова, колишнього військовослужбовця 7-ї військової бази РФ, що воював у складі бригади з 2014 року.[4]
У травні 2017 року команда ІнформНапалм оприлюднила розслідування із документами бригади, у якому встановлено повний список імен і склад гаубичного самохідного артилерійського дивізіону. Особовий склад дивізіону — 89 осіб, командир — майор Лізгунов Віталій Петрович. Окрім особового складу, оприлюднені документи містять детальну інформацію включно із серійними номерами вузлів і шасі 6 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика» з бортовими номерами 410—415, що перебувають на озброєнні дивізіону.[5] За даними ІнформНапалм, дивізіон має три батареї по 6 гаубиць з бортовими номерами відповідно 41х, 42х, 43х. Після запиту до Міністерства оборони України щодо серійних номерів було отримано відповідь, що «техніка не перебуває і ніколи не перебувала на озброєнні ЗСУ».[6]
24 лютого 2022 року 1-ша окрема гвардійська мотострілецька Слов'янська бригада захопила населені пункти Богданівка, Миколаївка та Новогнатівка у Волноваському районі.
Після понесених втрат, у другій половині 2022 року Росія в ході мобілізації сформувала 1439-й мотострілецький полк із мобілізованих з Новосибірської області, Красноярського краю, республіки Тива, Іркутської області, республіки Бурятія, який став частиною бригади. Мобілізовані пройшли місяць навчання на території НВВКУ. Після прибуття на фронт їх було віддано в оперативне підпорядкування та розподілено на 86 ОСП, 87 ОСП, батальйони 1-ї бригади. Планувалося використовувати 1439 полк як війська територіальної оборони. Однак через бажання місцевих командирів розвинути успіх на авдіївському напрямку наприкінці січня мобілізованих із 1439-го полку почали спрямовувати на штурми. При цьому ставлення місцевих командирів (ДНР) до мобілізованих росіян було охарактеризовано як «зневажливе»[7].
Наприкінці 2022 року бригада захопила Опитне на захід від Донецька, після чого почала штурмувати Авдіївку. Авдіївку обороняли частини української 53-ї мехбригади та 36-ї бригади морської піхоти та ін., які створили укріпрайон на півдні від Авдіївки. Артпідтримка надавалася українською 55-ою артбригадою. Мобілізовані 1439 полку та їхні родичі записали кілька відеозвернень до Путіна з проханнями не посилати їх на штурм. У ході штурму 1439 полк зазнав значних втрат[8][9][10].
В кінці 2022 року бригада офіційно увійшла до складу ЗС РФ, номер в/ч з 08801 змінився на 41680[11].
За даними журналістського розслідування видання «Берег», підрозділ вирізняється високими втратами, а також великою кількістю зниклих безвісти. За це бригада отримала прізвисько «Бермудський трикутник»[12].
Remove ads
Символіка і маркування
Станом на 2017 рік, тактичні знаки належності до 1 ОМСБр: «одиниця в ромбі» або «51 в трикутнику».[5]
Склад
2014
За даними проросійських джерел станом на червень 2014:[13]
- штаб
- комендантський взвод
- загін «Мотороли»
- загін «Мачете»
- загін «Кепа»
- батальйон «Царя»
- батальйон «Червоний міст» (командири — «Душман», «Дружок»)
- рота «Кепа»
- мінометна батарея (командир «Пєпєл»)
- рота «Мінера»
- рота «Рисі» (за іншими даними — батальйон «Тора», з командирами «Химик», «Ромео»)
- диверсійно-розвідувальна рота (командири — «Отєц», «Вадим»)
- взвод «Козиря»
- група ППО
- бронегрупа «Тарана»
- військова поліція
- інші
2017
За даними Давида Баташвілі на травень 2017:[14]
- штаб
- 1-й мотострілецький батальйон «Вікінг»
- 2-й мотострілецький батальйон «Семенівський»
- 3-й мотострілецький батальйон
- танковий батальйон
- гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
- гаубичний артилерійський дивізіон
- реактивний артилерійський дивізіон
- протитанкова артилерійська батарея
- розвідувальна рота
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- інженерно-саперна рота
- рота зв'язку
- медична рота
- рота технічного забезпечення
- рота матеріального забезпечення
- взвод снайперів
- комендантський взвод
Озброєння
За даними Давида Баташвілі на травень 2017:[14]
- 43 од. БМП-1
- 9 од. БМП-2
- 9 од. БТР-80
- 11 од. Т-72Б
- 6 од. Т-64БВ
- 12 од. 122 мм Д-30
- 12 од. 122 мм сг 2С1 «Гвоздика», за даними ІнформНапалм — 18 одиниць.[5]
- 18 од. БМ-21 «Град»
- 18 од. 120 мм мінометів
- 4 од. 100 мм гармат МТ-12 «Рапіра»
- 6 од. БМ 9А34(35) «Стріла-10»
- 6 од. ЗУ-23-2
- ПТРК 9К113 «Конкурс»
- ПЗРК 9К38 «Ігла»
Remove ads
Командування
- (2016) генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович (під іменем прикриття Дигало (Варавва) Микола Миколайович)[5]
Втрати
З відкритих джерел відомо про деякі втрати 1 ОМСБр:
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads