100-річна особа

Сторічна особа (англ. centenarian, нім. Hundertjähriger, фр. centenaire, пол. stulatek) — людина, що сягнула 100-річного віку. Оскільки середня тривалість життя повсюди менша ніж 100 років, досягнення людиною цього віку розглядають як довголіття.

Особа, що живе понад 110 років, іменується супердовгожителем, «суперстолітньою» (supercentenarian). Ще рідкіснішими є люди, що дожили до 115 років: відомо тільки 55 засвідчених випадків такого довголіття, з них станом на липень 2021 року в живих залишилося п'ятеро (найстарші з них японка Кане Танака і француженка Люсіль Рандон)^[1][2][3][4].

Частотність

Канадська сторічна довгожителька Мюріель Дакворт. Фотографія в день 100-річчя, 2008 рік

Дж. С. Термонд (фото 1997 р.) — єдиний сенатор США, хто посідав цей пост по досягненні 100-річного віку, вийшовши у відставку в 2003

На початок 2010-х країною з найбільшою кількістю сторічних є Сполучені Штати Америки — 53 364 осіб на все населення або 17,3 на 100 тисяч (згідно перепису 2010 р.). Згідно з цим же переписом, 82.8 % американських «сторічників» — жінки^[5]. На другому місці — Японія: станом на вересень 2012 на всю країну налічують 51 376 осіб^[6]; окрім того, Японія посідає перше місце за кількістю сторічних на 100 тисяч населення — 34,85. Реєстрацію столітніх у Японії почали у 1963 році, число їх тоді визначили в 153 особи, але в 1998 їхня кількість перетнула позначку 10 тисяч, у 2003 — 20 тисяч, а в 2009 — 40 тисяч. Згідно з демографічним дослідженням ООН 1998 року, на 2050 рік у Японії очікують 272 тисячі сторічних довгожителів^[7]; інші джерела називають числа, близькі до 1 млн.^[8] Частотність столітніх у Японії становила у 2008 році 1 особа на 3 522 населення^[9].

Столітні довгожителі країнами

Країна	Новіша статистика (рік)	Раніша статистика (рік)	Число сторічних на 100 000 осіб
Австралія	4 252 (2011)[10]	1901 50 (1901)	18.75
Австрія	1 371 (2014)[11]	232 (1990),[12] 1960 25 (1960)[12]	16.1
Андорра	7 (2002)[13]	–	10.23
Аргентина	3 487 (2010)[14]	–	8.69
Бельгія	2 001 (1 січня 2015)[15]	1950 23 (1950)[16]	16.9
Бразилія	23 760 (2010)[16]	–	12.46
Велика Британія	13 780 (2013)[17]	1911 107 (1911)[18][19]	21.49
Данія	889 (2010)[16]	32 (1941)[18]	16.08
Естонія	42 (1990)[12]	–	2.67
Ірландія	389 (2011)[20]	87 (1990)[12]	8.48
Ісландія	32 (2015)[21]	1960 3 (1960)[12]	9.72
Іспанія	15 373 (2015)[22]	4 269 (2002)[23]	33.10 (2015)[24]
Італія	19 095 (2015)[25]	1872 99 (1872)[18]	31.41
Канада	7 569 (2011)[16]	–	22.31
Китай	48 921 (2011)[26]	1990 4,469 (1990),[16] 17,800 (2007)[27]	3.63
Мексика	7 441 (2010)	1990 2 403 (1990)	6.62
Нідерланди	1 743 (2010)[28]	1830 18 (1830)[29]	10.41
Німеччина	17 000 (2012)[30]	1885232 (1885)[31]	21
Нова Зеландія	297 (1991)[32]	1960 18 (1960)[12]	5.92
Норвегія	636 (2010)	1951 44 (1951)[18]	13.1
ПАР	15 581 (2011)[33]	-	30.09
Перу	1 682 (2011)[34]	–	5.58
Південна Корея	14 592 (2014)[35]	– 961	29.06
Польща	2 414 (2009)	1970 500 (1970)[36]	6.27
Португалія	268 (1990)[12]	–	2.72
Росія	6 800 (2007)[37]	-	4.76
Сингапур	724 (2011)[38]	1990 41 (1990)[12]	13.7
Словенія	224 (2013)[39]	1953 2 (1953)[40]	10.88[39]
США	53 364 (2010)[5]	1950 2 300 (1950)[41]	17.3
Таїланд	23 399 (2014)[42]	27 460 (2005)[42]	35.92
Угорщина	799 (2009)[43]	1990227 (1990)	7.98
Україна	1 880 (2012)[44]	1950 4 120 (1991)[44]	4,11
Уругвай	519 (2011)[45]	–	15.79[46]
Фінляндія	566 (2010)[16]	1960 11 (1960)[12]	10.6
Франція	24 214 (1 January 2015)[47]	1900 100 (1900)[48]	36.5[49]
Чехія	625 (2011)[50]	2006 404 (2006)	5.92
Швейцарія	1 306 (2010)	1860 7 (1860)[18]	16.64
Швеція	1 798 (2010)	1950 46 (1950)	19.1
Японія	54 397 (2013)[6]	1950 111 (1950),[16] 155 (1960)[51]	42.76
Всього світом	316 600 (2012)[52]	1950 23 000 (1950)	4.44

Виявлення 100-річних довгожителів

Суперечності щодо кількості 100-літніх у Японії

Чисельність японських «сторічників» була піддана сумніву у 2010 році — після низки повідомлень, які засвідчували, що сотні заявлених осіб з тисяч громадян літнього віку просто «відсутні» у країні. Про смерть багатьох сторічних японців не доповідали, що підриває репутацію Японії як країни з великим числом столітніх^{[53][54][55][56]}.

У липні 2010 року, один японець, що числився найстарішим чоловіком у Токіо (на 2010 йому мало бути 111 років), виявився давно померлим. Його муміфіковані останки були знайдені у ліжку; було встановлено, що він помер близько 30 років тому^[57]. Знахідка спричинила поліцейське розслідування з пошуками довгожителів, що числились у віці понад 105 років. Незабаром з'ясувалось, що принаймні 200 столітніх японців були «відсутніми»: їх оголосили у всеяпонський розшук^[58]. Інцидент привів до зростання занепокоєності у тому, що японська система соцзабезпечення уводиться в оману родичами померлих стариків, які прагнуть отримувати пенсії на них і після смерті. Другий випадок: син протягом близько 10 років ховав у рюкзаку останки померлої матері, яка числилась на той час як 104-літня^[59]. Ще один випадок: чоловік одержав 9,5 мільйонів єн пенсії за свою дружину, незважаючи на те, що вона померла 6 років тому^[58].

Див. також

• Портал «Старість»

• Список найстаріших людей у світі
• Довгожитель
• Супердовгожитель