Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
101-ша окрема бригада охорони ГШ (Україна)
військова частина З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
101-ша окрема бригада охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова (101 ОБрО ГШ) — елітне з'єднання у складі Збройних Сил України, яке підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу та Генеральному штабу Збройних сил України[1]. Таким чином, 101-ша бригада є єдиною бригадою у складі ЗСУ, що не належить до жодного з видів збройних сил (СВ, ПС або ВМС)[2].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Окрема бригада Генерального штабу збройних сил України створена 10 березня 1992 року на основі 368-го окремого батальйону охорони і обслуговування Київського військового округу на виконання вимог директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 115/1/031. Раніше на цій території знаходилось Київське вище загальновійськове командне училище. На момент створення до складу бригади входили: батальйон охорони, почесна варта Міністерства оборони України, показовий оркестр, батальйон пунктів управління, 30 автомобільна база забезпечення і підрозділи забезпечення.[3]
У червні 1994 року вона була перейменована на 101-шу окрему бригаду охорони та обслуговування Міністерства оборони України. Організаційно штатна структура бригади 7 червня 1995 року була збільшена до двох батальйонів охорони, а від 11 серпня був сформований 3-й батальйон охорони.[3]
В листопаді 1995 року окрема бригада охорони та обслуговування Головного штабу Збройних Сил України була перейменована на 101-шу окрему бригаду охорони Міністерства оборони України.
Військовослужбовці бригади брали участь у проведенні командно-штабних навчань «Форпост-2002», «Схід-Захід», «Реакція-2005», «Артерія-2007», «Чисте небо», «Рішуча дія-2008», «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011». Під час виконання бойових завдань із забезпечення командно штабних навчань військовослужбовці виявляли рішучість й ініціативність, а їх дії були високо оцінені керівництвом Генерального штабу збройних сил України. Так, під час загальнодержавних командно-штабних навчань «Взаємодія-2010» охорону й оборону об'єднаного командного пункту Генштабу здійснював батальйон бригади на чолі з заступником командира підполковником Павлом Півоваренком. А в рамках підготовки до науково-дослідних навчань «Адекватне реагування-2011» військовослужбовці 12 взводів бригади на Гончарівському полігоні здійснили вправи зі стрільби зі стрілецької зброї, кидків гранат, керування БТР і ведення вогню з них.[3]
3 липня 2012 року частина підпорядкована Військовій службі правопорядку Збройних Сил України та отримала назву 101-ша окрема бригада Військової служби правопорядку.[джерело?]
В вересні 2013 року частину знову перейменували на 101-шу окрему бригаду охорони Генерального штабу Збройних Сил України.[джерело?]
Російсько-українська війна
Перші підрозділи 101-ї бригади увійшли до зони Антитерористичної операції 3 серпня 2014 року, а вже 15 серпня захищали жителів м. Дебальцеве Донецької області від бойовиків. Тоді військовослужбовці бригади охорони Генштабу пережили перші у своєму житті обстріли, збили перший ворожий безпілотник.[4]
Станом на 3 лютого 2015 року, військовослужбовці бригади супроводили понад 300 конвоїв на передову і здійснили більше 10 бойових розвідувальних виходів. Виконуючи бойові завдання, військовослужбовці полонили бойовиків, знищували ворожу техніку і живу силу, конфіскували зброю. За словами бійців бригади, кожен другий конвой, який вони супроводжували, потрапляв під обстріл з мінометів і БМ-21 «Град». Конвої доставляли передовим частинам боєприпаси, медикаменти, продовольство, а назад забирали поранених[4].
16 лютого 2015 року під час розвідки обстановки неподалік Дебальцевого, розвідгрупа поверталася з населеного пункту Центральне, і в районі Комісарівки її конвой потрапив у засідку. Загін терористів чисельністю у 150 осіб, маючи тактичну перевагу, відкрив вогонь із «зеленки», звідки добре проглядалася і прострілювалася дорога. Шість військовослужбовців отримали поранення. По тривозі була піднята резервна група, яку очолили полковник Донов з майором Чернецьким. За підтримки 4 БМП-1, 3 БТР-4 Національної гвардії і 2 БТР 25-го батальйону територіальної оборони вирушили до місця обстрілу. З підходом резерву вдалося врятувати з-під вогню поранених товаришів. У підсумку — четверо військовослужбовців загинули, близько дванадцяти отримали поранення. З протилежного боку — понад десять загиблих, троє поранених, взятих у полон і переданих до відповідного відомства. Знищено 2 броньованих вантажівки ЗІЛ і КАМАЗ.[4]
16 лютого БТР-80 бригади був підбитий неподалік Дебальцівського вокзалу, зупинившись на залізничних коліях. Бойовики 19 лютого виклали відео, на якому демонстрували документи загиблого військового кореспондента Дмитра Лабуткіна[5].
3 грудня 2017 року частину перепідпорядкували від Генерального штабу Збройних Сил України до Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.[джерело?]
23 серпня 2021 року президент присвоїв бригаді ім'я генерал-полковника Генадія Воробйова[6].
Російське вторгнення в Україну (2022)
У лютому 2022 року підрозділи бригади брали участь у обороні Києва та його околиць від російського вторгнення.
26 лютого 2022 року 8 бійців бригади були прийняті за ворожих диверсантів і загинули внаслідок дружнього вогню від невідомого підрозділу ЗСУ на проспекті Перемоги у Києві біля станції метро «Берестейська»[7].
Після перемоги в битві за столицю бригада також була задіяна у боях на сході України.[джерело?]
У жовтні-листопаді 4-ий батальйон 101-ої окремої бригади охорони брав участь в боях за Торецьк[8]
Remove ads
Структура
- 1-й батальйон охорони
- 2-й батальйон охорони[9]
- 3-й батальйон охорони[9]
- 4-й батальйон охорони[10]
- Елітний підрозділ «Група охорони спеціальної зони Генерального штабу Міністерства оборони України».
- Окрема рота охорони та обслуговування Департаменту військової контррозвідки СБУ
- Розвідувальна рота[11]
Оснащення
Командування
- (1992—1996) полковник Ємцев Віктор Анатолійович
- (1996) полковник Заводський Віктор Андрійович
- (1996—1997) полковник Єзерницький Леонід Йосипович
- (1997—1999) полковник Ковалик Ігор Дмитрович
- (1999—2004) полковник Дублян Олександр Володимирович
- (2004—2007) полковник Таран Олексій Валерійович
- (2007—2010) полковник Гайтанжи Олексій Борисович[12]
- (2010—2012) полковник Якимець Петро Олегович[13]
- (2012—2018) полковник Швець Микола Миколайович[14][неякісне джерело]
- (2018—2021) полковник Донов Олексій Володимирович[15][16]
- (2021) полковник Вдовиченко Олександр Петрович
- (з 2021) полковник Войтенко Іван Іванович
- (з 2022) полковник Чернецький Сергій Анатолійович
Remove ads
Побут
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Щоб потрапити до 101-ї бригади, необхідно мати відмінне здоров'я, ріст не менше 175 см,. Призовники не повинні мати дефектів обличчя, шиї, кистей рук, татуювання на відкритих ділянках тіла. Представники бригади особисто відбирають усіх кандидатів для проходження служби[17].
Традиції

24 серпня 2014 року 101 ОБрО вручено бойовий прапор.
В березні 2015 Патріархом Київським і всієї Руси—України Філаретом бригаду було нагороджено орденом святого Юрія Переможця.
23 серпня 2021 року, відповідно до Указу Президента України № 412/2021, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України присвоєно ім'я генерал-полковника Генадія Воробйова.[6]
Remove ads
Втрати
2014
- Кучеренко Владислав Ігорович — 28 вересня 2014, Артемівськ (Бахмут)
- Ошека Максим Петрович — 16 жовтня 2014, Артемівськ (Бахмут)
2015
- Голик Анатолій Михайлович — 27 січня 2015, Дебальцеве
- Добрань Андрій Дмитрович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
- Законов Василь Ігорович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
- Клочан Олександр Вікторович — 7 лютого 2015, Дебальцеве
- Недоводієв Микита Олександрович — 9 лютого 2015, Логвінове
- Федорченко Вадим Олександрович — 9 лютого 2015, Логвінове
- Барвін Дмитро Володимирович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
- Іваничко Михайло Йосипович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
- Тимошенко Роман Васильович — 16 лютого 2015, Дебальцеве
- Коваль Олег Володимирович — 17 лютого 2015, Дебальцеве
2016
2019
- Никоненко Ярослава Сергіївна — 15 жовтня 2019, Мар'їнка
2022
- Чумаченко Роман Сергійович — 26 лютого 2022, Київ[7].
- Сирота Юрій Юрійович — 26 лютого 2022, Київ[7].
- Стібиш Артур Віталійович — 26 лютого 2022, Київ
- Радиневич Сергій Сергійович — 26 лютого 2022, Київ
- Романенко Геннадій Миколайович — 4 грудня 2022, Дружба[20]
2023
- Вовк Вадим Сергійович — 9 січня 2023, Дружба[21].
- Кшивецький Роман Сергійович — (24 квітня2002, с. Вербляни — 9 січня 2023, поблизу м. Дружківка, Краматорський район, Донецька область) — український військовик, учасник російсько-української війни. Стрілець-снайпер. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Осипков Євген Вікторович; 3 серпня 2023
- Остащук Василь Васильович, старший сержант. 26 квітня 2023 року на Донеччині[22].
2024
- Ткаченко Максим Васильович («Снайпер») — 15 січня 2024, селище Нью-Йорк Донецької області[23].
- Андрій Лисенко — 29 травня 2024 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області[24].
- Іщенко Сергій Володимирович («Єнот»)— 30 травня 2024, п.н. Нью-Йорк. Присвоєно орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Дзямко Сергій Васильович — 18 червня 2024[25]
- Лопатко Стефан — 20 червня 2024
- Маслянко Олексій («Абдула») — 45 років, с. Закупне. Загинув 21 серпня 2024 на Харківському напрямку[26]
- Андрій Заступ, стрілець зенітно-ракетного відділення. Загинув 27 вересня 2024 під час виконання військового завдання поблизу села Кліщіївка Бахмутського району[27].
- Авраменко Дмитро Іванович 30 вересня 2024 донецький напрямок[28]
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads