11-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

11-ий драгунський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Моравський полк драгунів Цісаря №11
Імператор Франц Йосиф
На службі	1688 — 1918
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Вид	Кавалерія (Драгуни)
Тип	Збройні сили Австро-Угорщини
Роль	Кавалерія
Чисельність	Полк
У складі	21-ша кавалерійська бригада 4-та кавалерійська дивізія 11-й корпус
Війни/битви	Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна четвертинного альянсу, Війна за польську спадщину, Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни[1], Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Австро-італо-французька війна, Австро-прусська війна[2], Перша світова війна.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 11-й полк (значення).

Повна назва: K.u.k. Mährisches Dragoner-Regiment «Kaiser» Nr. 11

Дата утворення — 1688 рік.

Почесний шеф — Цісар (назва імператорського титулу в Австро-Угорщині).

Склад полку

Керівництво

Штаб:

• взвод розвідників (піонерів)
• телеграфна служба
• допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

• 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Відень.

Етнічний склад полку (1914) — 90 % чехів, 10 % інших.^[3]

Інформація про дислокацію

I.	II.	III.
1699—1701 Ополе 1714 Гільдесгайм 1715-16 Лімбург 1718 Банат 1719 Ґюнс 1732-34 Марчаль (Marczal) 1735 розподілений по Верхньому Пфальці 1736-37 Комітат Яс-Надькун-Сольнок 1739-41 Шомодь, потім Славонія 1749 Арад 1750 Колін 1753 Штульвайсейнберг 1754 Печ 1755-56Трансильванія 1763 Осієг, 1764 Комітати Барш, Соль і Хонт 1770 Баласса — Дьєрмат 1772 Новосельці 1775 Гая 1777-78 Марія-Терезіополь	1779 Арад 1780 Печка 1786 Уйпеч 1793-97 Еньєд-Надь, потім Чакань 1798-99 Печ і Печварад 1801 Ньїредьгаза 1802 Марія-Терезіополь 1803-05 Відні 1806 Уйпеч 1808-09 Шарвар 1810 Орадя, потім Шашреген 1812-13 Фратауц (Буковина) Сучава 1814-15 Зіммерн 1815 Ландау (Пфальц) 1816 Тарнів 1825 Відень 1826 Ланцут 1830 Тарнів 1831 Ґабель, потім Ліпнік-над-Бечвою, 1832 Простейов	1846 Троппау 1847-48 Ґросс-Тапольчан 1849 Осієк 1850 Слань 1851 Добран, потім Простейов 1854 Ярослав, Жовква, потім Самбір 1855-59 Ланцут 1859 Відень 1862 Брук-ан-дер-Лайта 1863-66 Ґюнс 1866 Кечкемет 1867 Сегед 1876 Кечкемет 1878 Чеглед 1880 Тарнів 1889 Жовква 1889 Городок 1896 Штоккерау 1906—1912 Сремська-Митровиця

Кавалерійські казарми у Ґьодінгу

• 1914 рік — штаб і І-ий дивізіон — Брно, ІІ-ий дивізіон — Годонін.^[4] .

• 1914 — входить до складу ІІ корпусу, 10 Бригада кавалерії.

Командири полку

• 1879: Еміль Бертран Д'омбаль^[5]
• 1908: Карл Бібер^[6]
• 1914: Теодор Маєр-Мали вон Вевановіц^[7]

Див. також

• Драгуни (Австро-Угорщина)