Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) (нім. 18. Panzergrenadier-Division) — панцергренадерська дивізія вермахту часів Другої світової війни.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
18-та панцергренадерська дивізія сформована у червні 1943 року шляхом переформування 18-ї моторизованої дивізії, яка вела оборонні бої проти радянських військ на північному фланзі німецько-радянського фронту в районі озера Ільмень.
До її складу включили 118-й танковий батальйон, що мав на озброєнні 42 штурмових гармати StuG III. До літа 1944 року позиційні бої в районі Єльні, Невеля, Орші. У липні 1944 року входила до складу групи армій «Центр» в Білорусі, яка була практично повністю знищена в боях радянськими військами. Дивізія зазнала нищівних втрат у битві під Бобруйськом, рештки її були відведені до Сілезії, де протягом серпня-листопада 1944 року проводилися заходи відновлення боєздатності з'єднання.
Восени 1944 року 18-ту панцергренадерську дивізію відновили зі збереженням колишньої нумерації всіх частин і підрозділів, після чого знову повернули на німецько-радянський фронт.
У січні 1945 року вона входила до складу групи армій «Центр», що билася в Східній Пруссії. Вела бої на млавському напрямку, брала участь в проведенні контрудару в районі міста Лібштадт із метою відновлення сухопутного зв'язку Східної Пруссії з іншою частиною Німеччини. До середини лютого 1945 року дивізія була вдруге практично повністю розгромлена в боях і залишки евакуйовані морем для відновлення і поповнення.
Для відновлення дивізії використані особовий склад і техніка танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». При цьому дивізія отримала додатково 118-й змішаний танковий полк (нім. gemischtes Panzer-Regiment 118) у складі танкового і танково-гренадерського батальйонів, сформований на базі 118-го танкового батальйону і окремих підрозділів танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». Після відновлення дивізія була включена до складу 3-ї танкової армії групи армій «Вісла».
У квітні 1945 року після початку радянського наступу на Берлін, дивізія була перекинута до міста і вела бої на його підступах на околицях німецької столиці. 2 травня 1945 року залишки дивізії здалися радянським військам.
Remove ads
Командування
Командири
- Генерал-лейтенант Вернер фон Ердманнсдорфф (нім. Werner von Erdmannsdorff) (23 червня — 9 серпня 1943)
- Генерал-лейтенант Курт Цутаферн (нім. Karl Zutavern) (9 серпня 1943 — 14 квітня 1944)
- Генерал-лейтенант Курт Ян (нім. Curt Jahn) (14 квітня — 24 травня 1944)
- Генерал-лейтенант Курт Цутаферн (24 травня — 10 вересня 1944)
- Генерал-лейтенант, доктор Ганс Бельзен (нім. Hans Bölsen) (10 вересня 1944 — 1 січня 1945)
- Генерал-майор, доктор Йозеф Раух (нім. Josef Rauch) (1 січня — 8 травня 1945)
Підпорядкованість
Склад
Remove ads
Нагороджені дивізії
- Нагороджені дивізії[10]
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 29 листопада 1941 — 2-й батальйон 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (32)
- 29 листопада 1941 — штабна рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (33)
- 16 травня 1942 — 9-та рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (67)
- 16 травня 1942 — 15-та рота 30-го моторизованого полку за дії 20 вересня 1941 (68)
- 16 травня 1942 — 1-й батальйон 30-го моторизованого полку за дії 14 лютого 1942 (106)
- 28 листопада 1942 — 10-та рота 30-го моторизованого полку за дії 1 червня 1942 (261)
Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 2 | |
![]() | Кавалери Золотого Німецького Хреста | 92 |
![]() | Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[11] | 27 (у тому числі — 1 неофіційний) |
![]() | Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» | 31 |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (9)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також
Посилання
- Panzer-Grenadier-Division 18. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019. (нім.)
- 18. Panzergrenadier-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019. (англ.)
- 18.Panzergrenadier-Division [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- 18. Panzergrenadier-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 17 вересня 2019. (італ.)
- 18. Infanterie-Division / 18. Infanterie-Division (mot.) / 18. Panzergrenadier-Division [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- 18-я панцер-гренадерская дивизия/ 18. Panzer-Grenadier-Division [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Remove ads
Література
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
- Lohn der Tapferkeit. Aus der Geschichte des Artillerie-Regiment 18 der 18. Infanterie-Division/18. Panzergrenadier-Division Liegnitz Teil 1 — 3 — Joachim Engelmann, Oldenburg/Oldenburg o.J. (1979—1985), 395 Seiten und un-nummerierte Anlagen (Text- und Bildbeilagen)
- Die 18. Infanterie- und Panzergrenadier-Division 1934—1945 (Bildband) — Joachim Engelmann, Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1984
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads