Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
22-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)
військова частина З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
22-й окремий мотопіхотний батальйон (22 ОМПБ, в/ч А1939, пп В0576) — формування у складі Збройних сил України.
2014 року після російського вторгнення був створений 22-й батальйон територіальної оборони [1] з мешканців Харківської області у ході часткової мобілізації.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Передумови
19 березня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про створення оперативних штабів територіальної оборони при обласних державних адміністраціях[2]. 30 березня 2014 року в. о. президента України Олександр Турчинов доручив керівникам облдержадміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України[3]. 30 квітня 2014 року було ухвалено офіційне рішення передати функції створення батальйонів ТрО обласним військовим комісаріатам[4].
Створення
Створення батальйону територіальної оборони в Харківській області розпочалося 25 квітня 2014 року[5][6]. Харківський обласний військкомат повідомив, що до служби в батальйоні будуть залучені чоловіки віком від 19 до 40 років, які мають необхідну військово-облікову спеціальність[7], а вже 29 квітня 2014 формування батальйону було завершено, — мобілізаційний наряд Генерального штабу Збройних Сил було виконано достроково[8].
29 квітня 2014 року на прес-конференції в. о. військового комісара Харківської області полковник Олександр Біда повідомив, що до складу підрозділу увійшли мобілізовані за такими військово-обліковими спеціальностями, як стрільці, гранатометники, зв'язківці, водії, кухарі та ремонтники. Він також повідомив, що батальйон призначений для «посилення охорони важливих державних і військових об'єктів, допомоги прикордонникам та охорони об'єктів, які забезпечують життєдіяльність області»[9].
Війна на сході
Вишкіл військовослужбовців батальйону проходив в Харківському танковому інституті і тривав 10 днів[10][11]. Батальйон був сформований на базі цього інституту і налічував 423 особи[12].
14 травня укомплектований за штатами мирного часу батальйон (423 військовослужбовців) був відправлений до Луганської області в зону проведення АТО під Сватове[13][14]. При цьому, військовослужбовці батальйону із захисного спорядження мали лише сталеві каски, солдати не отримали бронежилети[10], «оскільки вони не передбачені в штатному розкладі»[15], що викликало обурення родичів призовників[16][17]. Крім того, мобілізовані солдати поскаржились, що перед відправленням у зону бойових дій командування наказало їм зняти з уніформи розпізнавальні знаки[18], в тому числі погони[10][19]. Голова обласної адміністрації Харківської області Ігор Балута заявив, що «можливо, це зроблено для безпеки військовослужбовців»[10].
16 травня прес-служба Міністерства оборони оголосила, що військовослужбовці харківського батальйону «не залучаються до виконання завдань антитерористичної операції»[20].
5 червня батальйон вирушив в м. Ізюм Харківської області для посилення охорони блокпостів на кордоні з Донецькою та Луганською областями[21].
5 липня на одному з блокпостів в Луганській області, між Сєвєродонецьком і Новоайдаром були захоплені в полон 5 бійців батальйону[22].
16 серпня бійці були звільнені в результаті обміну на полонених бойовиків[23][22].
12 вересня в Харківській області розпочалася військова підготовка призовників з третьої хвилі мобілізації, направлених з різних регіонів в зведений підрозділ 22-го батальйону територіальної оборони. Після завершення підготовки їх відправили на поповнення особового складу батальйону, який перебував в зоні АТО[24].
30 вересня в місті Сєвєродонецьк четверо військовослужбовців батальйону в нетверезому стані влаштували конфлікт в ресторані «Два кума» зі стріляниною по відвідувачам і прибулим на виклик працівникам міліції, після чого втекли на викраденому автомобілі УАЗ. Слідом за цим голова Луганської ОДА Геннадій Москаль звернувся до міністра оборони Гелетея з проханням вивести із зони АТО і розформувати батальйон за компрометацію військових формувань[25][26].
Переформатування
У листопаді Генштаб Збройних сил України повідомив, що батальйон буде переформований як 22 окремий мотопіхотний батальйон, і увійде до складу 92-ї окремої механізованої бригади[27][28].
17 листопада батальйон повернувся до Харкова, де перебуватиме два місяці. За цей час планується провести його доукомплектацію людьми, технікою і зброєю[29]. Комбат Горбенко розповів журналістам:[30]
Батальйон був у Луганській області — в Сватове, Старобільську, Голубівці, Металісті, Дмитріївці, Новоайдарі та інших населених пунктах. Базові табори міняли сім разів, кожний блок-пост-більше десяти разів, так що всі населені пункти перераховувати довго. Довше нас в зоні АТО не був ні один батальйон. зміна повинна була прибути 30 жовтня, але підрозділ, який планувалося на заміну, пішло в іншу область. Так що наказ виводити батальйон із зони АТО ми отримали 11 листопада. 17 листопада в 3.00 почали збиратися, о 6.00 почали марш. В 15.00 прибули в область, почали розвантаження майна.
Remove ads
Техніка, озброєння і спорядження
Особовий склад батальйону озброєний автоматами Калашникова[31][10].
В період з 14 травня до 14 червня 22-й батальйон тероборони отримав партію спорядження загальною вартістю близько 400 тис. гривень (понад 70 бронежилетів, 100 спальних мішків, 100 карематів, 10 оптичних біноклів і кілька сучасних рацій тощо)[32].
10 вересня батальйон отримав одну зенітну кулеметну установку ЗПУ-1 1952 року випуску[33]. Як повідомив командир батальйону Сергій Горбенко, Генштаб надав дозвіл на використання бронетехніки і важкої зброї[34].
На озброєння батальйону планується надати танки Т-64[35][36]. В розпорядженні батальйону залишилося лише три справні вантажівки, решта — потребують ремонту[36].
Remove ads
Командування
- (2014) підполковник Горбенко Сергій Вікторович[30]
- (2018—?) підполковник Ковцур Юрій Віталійович
Символіка
В емблемі батальйону в зеленому полі на тлі кола перехрещено дві рушниці та ядро, що палає[37].
Втрати
- 6 вересня 2014 - Лємешов Михайло Федорович, прапорщик запасу, головний сержант взводу.
- 6 вересня 2014 - Ткаченко Олександр Анатолійович, лейтенант, командир взводу.
- 21 травня 2015 - Клюєв Сергій Борисович, солдат, заступник командира взводу.
- 11 квітня 2018 - Гаврик Максим Степанович, солдат, помер від інфаркту.
- 26 жовтня 2018 - Фомін Олег Олегович, старший солдат.[38]
- 2 березня 2022 - Артемов Ігор Олегович. Сержант, старший сапер-гранатометник інженерно-саперного відділення. Загинув м. Харків Харківської області[39].
- 2 березня 2022 - Бречка Олександр Миколайович ("Сашик"). Солдат, водій-машиніст екскаватора 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу. Загинув: с. Циркуни Харківського району Харківської області[40].
- 24 жовтня 2022 - Бичков Василь Володимирович. Молодший сержант, командир 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти. Загинув с. Стельмахівка Сватівського району Луганської області[41].
- 8 січня 2023 - Апостолова Оксана Володимирівна. Сержант, старший бойовий медик, санітарний інструктор медичного пункту. Загинула с. Лозова Ізюмського району Харківської області[42].
- 18 листопада 2023 - Шаповал Артур, помер у військовому шпиталі міста Немирів Вінницької області.[43]
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads