3I/ATLAS

3I/ATLAS або C/2025 N1 (ATLAS) (попереднє позначення A11pl3Z) — міжзоряний об'єкт^{[7][8][9][10]} з кометними властивостями^[11], який 29 жовтня 2025 року має наблизитися до Сонця^[12] на відстань 1,36 а.о.^[8]. Об'єкт має найбільший ексцентриситет з усіх відкритих міжзоряних об'єктів (e=6,15±0,17 проти 1,2 і 3 в Оумуамуа і комети Борисова відповідно)^[9][13]. Найменша відстань до Землі (1,8±0,1 а.о) очікується 19 грудня 2025 року^[14].

3I/ATLAS
Названо на честь	ATLAS (система телескопів)
Попередник	2I/Borisov
Показник кольору	0,98 ± 0,23[1], 0,71 ± 0,09[1], 0,14 ± 0,1[1], 0,84 ± 0,05[1], 0,16 ± 0,03[1], −0,02 ± 0,07[1] і 1 ± 0,05[1]
Дата відкриття (винаходу)	1 липня 2025[2]
Місце астрономічного відкриття	ATLAS–CHLd[2]
Перицентр	1,35638454 ± 0,00021994 астрономічна одиниця
Аргумент перицентра	128,0105137 ± 0,0017657 °
Ексцентриситет орбіти	6,1394177 ± 0,0013569
Нахил орбіти	175,1131048 ± 0,00011805 °
Період власного обертання	16,16 ± 0,01 год.[3]
Велика піввісь орбіти	−0,26391794 ± 2,693E−5 астрономічна одиниця
Довгота висхідного вузла	322,1568425 ± 0,0023085 °
Середня аномалія	−744,98178 ± 0,10563 °
Абсолютна зоряна величина	13,7 ± 0,2[4]
Радіус	2,8 км[5] і 0,22 км[5]
Time of periapsis	2 460 977,9813746 ± 0,0011621 Юліанський день[6]
Тимчасове позначення	C/2025 N1
3I/ATLAS у Вікісховищі

Відкриття

3I/ATLAS вперше виявили 1 липня 2025 року під час огляду неба системою ATLAS. Тоді обсерваторії й аматори астрономії почали шукати об'єкт на раннішіх знімках, щоб збільшити дугу його спостережень й уточнити траєкторію^[12]. Об'єкт виявили на знімках 25 та 29 червня 2025 року^[15]. На той час об'єкт перебував на відстані близько 570 млн км від Сонця^[16]. 3I/ATLAS має досить великі розміри, зокрема його діаметр оцінюють у 15-20 км, що значно більше за розміри раніше виявлених міжзоряних об'єктів^[17].

Передбачається, що 3I/ATLAS пролетить відстані 28 млн км від Марса й досягне 11-ї зоряної величини на небі червоної планети, без урахування кометних властивостей, через що стане ледь видимим для апарата MRO^[15].

Спостереження

3I/ATLAS, сфотографований спектрографом NIRSpec космічного телескопа Джеймса Вебба 6 серпня 2025 року, показує розширену кому (зображення зліва). Два зображення праворуч показують, як змінюється яскравість коми 3I/ATLAS в залежності від довжини хвилі світла, через випромінювання інфрачервоного світла від обертання та вібрації молекул газу в комі. Середнє зображення показує викиди вуглекислого газу, а праве зображення показує викид водяної пари в 3I/ATLAS.

Дуга спостережень 3I/ATLAS на 2 липня 2025 року становила 439,11 год, а кількість спостережень досягла 110^{[9][відсутнє в джерелі]}. Виходячи з траєкторії міжзоряного об'єкта, передбачається, що коли він підлетить найближче до Землі, то перебуватиме за Сонцем і спостереження в той час будуть ускладнені^[7][18]. Швидкість об'єкта, з якою він рухається через Сонячну систему, досить велика та досягає 221 тис. км/год^[19], що властиво міжзоряним об'єктам. 3I/ATLAS пересувається небесною сферою зі швидкістю 1,2 кутової секунди на хвилину^[9]. Експерти очікують, що комета залишатиметься видимою до середини 2026 року, що надасть широкі можливості для досліджень^[20].

Станом на 15 липня 2025 року міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS знаходився на відстані близько 465 млн км (290 млн миль) від Землі. Відповідні знімки 3I/ATLAS були виконані під час спостереження за допомогою телескопу Gemini North обсерваторії Джеміні на Гаваях^[21][22].

Відкриття кометних властивостей

Спостереження 2 липня 2025 року за допомогою Deep Random Survey (X09) в Чилі, Lowell Discovery Telescope^[en] (G37) в Арізоні й телескопу CFH (T14) на Мауна-Кеа показали кому й короткий хвіст довжиною 3 кутових секунди, що вказує на те, що об'єкт є кометою^[23]. 2 липня 2025 року о 21:31 UT МАС надав астероїду позначення міжзоряного об'єкта «3I» (третій міжзоряний об'єкт, після Оумуамуа та комети Борисова). МАС також надав 3I/ATLAS позначення неперіодичної комети — C/2025 N1 (ATLAS)^[10].

Міжзоряна комета 3I/ATLAS = C/2025 N1 (ATLAS) = A11pl3Z, сфотографована 2 липня 2025 року оглядовим телескопом у Ріо-Уртадо (Чилі).

Припущення щодо штучного походження

Астрофізик Гарвардського університету Аві Лоеб, який досліджує позаземний розум, описує можливість того, що 3I/ATLAS може бути технологічним об'єктом у формі позаземного космічного зонда. На основі стохастичного дослідження він підозрює, що траєкторія об'єкта навряд чи є випадковою, оскільки вона збігається з площинами екліптики Венери, Марса та Юпітера. Крім того, відбиття сонячного світла не вказує на комету, оскільки космічний телескоп «Габбл» виявив пилову смугу, радше перед нею.^[24] В онлайн-журналі Telepolis на початку серпня 2025 року Крістіан Клівер розкритикував поширення таких теорій у контексті серйозної науки.^[25]

Оскільки, згідно з одностайною науковою думкою, комета розвинула хвіст станом на середину вересня 2025 року, ця теорія зараз вважається спростованою.^[26]