Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»

військова частина З Вікіпедії, вільної енциклопедії

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»
Remove ads

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» (55 ОАБр, в/ч А1978, пп В0105) — військове з'єднання артилерійських військ Збройних сил України. Бригада дислокується у м. Запоріжжя. Перебуває у складі оперативного командування «Схід».

Коротка інформація 55-та окрема артилерійська бригада(з 2005) 55-та артилерійська дивізія (1992—2005), Засновано ...

Бригада носить почесну назву Запорізька Січ.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Постановою Верховної Ради України № 1413-ХП від 24.08.91 55-та артилерійська дивізія з 03.01.1992 року перейшла під юрисдикцію України. Присягу на вірність народові України особовий склад військової частини склав 19.01.1992 року.[1]

У 1992 році вперше в історії незалежної України 371-й реактивний артилерійський полк 55-ї артилерійської дивізії здійснив пуски реактивних систем «Смерч» на Гончарівському полігоні. Наступні пуски реактивних систем «Смерч» були здійснені у 2001 році на полігоні «Чауда».

У 1998 році особовий склад військової частини взяв участь у першому військовому параді Збройних Сил України в місті Києві.

Згодом, згідно з директивою Міністра оборони України, 55-та артилерійська дивізія переформована у 2-гу тактичну групу артилерії, а у жовтні 2005 року управління 2-ї тактичної групи артилерії й 20-й артилерійський полк переформовані на 55-ту окрему артилерійську бригаду.[1]

Російсько-українська війна

1 березня 2014 року бригада була приведена у повну бойову готовність. Навесні 2014 особовий склад першої зведеної гаубичної артилерійської батареї здійснював демонстраційні дії у Новотроїцькому районі Херсонської області на кордоні з окупованим Кримом.[1]

З квітня 2014 року батареї 55-ї окремої артилерійської бригади брали участь у війні на Донбасі.[1]

Протягом літа 2014 року підрозділи 55-ї окремої артилерійської бригади здійснювали вогневу підтримку механізованих, десантних, добровольчих підрозділів; забезпечували деблокування та звільнення населених пунктів — Слов'янськ, Лиман, Сіверськ, Лисичанськ.[1]

З травня до початку серпня 2014 року дві батареї запорізьких артилеристів разом з іншими підрозділами ЗСУ перебували у повному оточенні під час боїв на українсько-російському кордоні — під щоденними обстрілами російських «Градів», з мізерним боєзапасом, майже без води та продовольства. Влітку 2014 року бригада зазнала перших бойових втрат — загинули солдат Василь Косенко, майор Сергій Білокобильський, підполковник Петро Третяк, старший сержант Євген Сиротін.[2]

З серпня 2014 року до лютого 2015 року підрозділи бригади брали участь в обороні Дебальцівського плацдарму. 14 лютого 2015 року, за 20 хвилин до оголошення перемир'я, визначеного Мінськими домовленостями, від потрапляння снаряда РЗСВ «Град» загинув старший сержант Євген Дужик й дістав важкі поранення молодший сержант Олександр Говоруха. Він помер наступного дня у районній лікарні міста Бахмут Донецької області.[1][3]

З жовтня 2014 року до лютого 2015 року особовий склад 2-ї, 3-ї, 4-ї гаубичної артилерійської батареї підтримував захисників Донецького аеропорту. Артилерійські батареї 55-ї бригади за весь період оборони ДАПу випустили понад 15 тисяч снарядів по броньованій та автомобільній техніці, вогневим засобам та живій силі противника.[1][4]

У листопаді 2014 року до складу бригади увійшов 39-й окремий мотопіхотний батальйон, який згодом було переформовано на лінійний батальйон охорони бригади.[1]

За мужність та героїзм виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України 24 серпня 2015 року з нагоди святкування 24-ї річниці Незалежності України Президент України вручив бригаді Бойовий Прапор.[5]

В грудні 2017 року підрозділи 55 окремої артилерійської бригади вперше у повному складі було виведено із зони проведення Антитерористичної операції для відновлення, доукомплектування й проведення бойового злагодження. Після цього з квітня по жовтень 2018 року артилеристи виконували бойові завдання на Донецькому напрямку.

22 серпня 2018 року Указом Президента України № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» 55 окремій артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування — «Запорізька Січ».[1] Цей день відзначається як День військової частини.

В подальшому підрозділи бригади у повному складі виконували бойові завдання з листопада 2019 року по липень 2020 року та з вересня 2021 року на Донецькому, Волноваському й Маріупольському напрямках Донецької області.

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» неодноразово визнавалась однією з найбоєздатніших артилерійських бригад Збройних Сил України.[6]

Російське вторгнення в Україну (2022)

У жовтні 2022 року командир бригади Роман Качур сказав в інтерв'ю, що із прибуттям гаубиць M777, які були точніші за попереднє озброєння, бригада була здатна влучати у цілі, захищені фортифікаціями під Донецьком. Це змусило росіян відтягнути артилерію.[7]

У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.[8]

Станом на червень 2024 року запорізькі артилеристи продовжували виконувати бойові завдання на території Донецької області, працюючи на CAESAR.[9]

Remove ads

Структура

1998

  • Управління 55-ї артилерійської дивізії (потім управління 2 тактичної групи артилерії).
  • 263-тя протитанкова артилерійська бригада
  • 235-та розвідувальний артилерійський полк
  • 237-ма протитанкова артилерійська бригада (Новоолександрівка) (потім 20-й артилерійський полк)
  • 371-ша реактивно-артилерійська бригада
  • 1773-тя база зберігання

2017

У складі бригади 6 дивізіонів:

Remove ads

Командування

  • 2005—2007: полковник Лорман Борис Анатолійович
  • 2007—2010: полковник Замотаєв Євген Миколайович
  • 2010—05.03.2018: полковник Брусов Сергій Євгенович[10]
  • 05.03.2018—01.2025: полковник Качур Роман Володимирович[10][11]

Озброєння

Самохідні установки:

Причепна артилерія:

Інша зброя:

Традиції

Узагальнити
Перспектива

22 липня 2010 року Указом Президента України № 780/2010 бригаді присвоєне почесне найменування «імені двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковника Василя Петрова».[18]

24 серпня 2015 року під час Маршу Незалежності на відзначення 24-ї річниці Незалежності України, що пройшов у Києві на Хрещатику, Президент України Петро Порошенко вручив бойовий прапор з відзнакою Президента України — стрічкою до Бойового Прапора «За мужність та відвагу» командиру бригади полковнику Сергію Брусову.[19]

18 листопада 2015 року з офіційної назви бригади вилучено згадки про радянські ордени.[20] Відтоді офіційна назва бригади 55 окрема артилерійська бригада імені генерал-полковника Василя Петрова.

Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 бригаді присвоєне почесне найменування «Запорізька Січ». До цього бригада мала почесне найменування «імені генерал-полковника Василя Петрова».[21][22]

12 жовтня 2019 року запорізькі артилеристи першими серед усіх артилерійських бригад ЗСУ урочисто отримали офіційні берети кольору «полум'я».[23]

Вручення артилерійських беретів військовослужбовцям, які зробили свій перший постріл з гармати, вже стало традицією у 55-й окремій артилерійській бригаді «Запорізька Січ».[24]

28 липня 2023 року 55 окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[25]

Символіка

23 лютого 2019 року Начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко офіційно затвердив нову емблему бригади.[26]

На нарукавному знаку бригади щит поділено навскіс червоними та чорними язиками полум'я, що символізує звитяжність, хоробрість, мужність, вірність, обачність, мудрість та наполегливість[27].

Remove ads

Втрати

Вшанування

У 2015 році запорізький художник Михайло Дяченко присвятив землякам серію постерів «Громовержці».[28]

12 жовтня 2019 року на території військової частини встановлено меморіальний знак у пам'ять про 33 загиблих бійців 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Знак встановлено за ініціативи самих військовослужбовців і за їх кошт.[29]

У місті Запоріжжя є вулиця Героїв 55-ї бригади.

У літературі

Солдат 55-ї бригади Назар Розлуцький опублікував книгу «Нотатник мобілізованого» («Темпора», Київ, 2018), яка стала своєрідним підсумком його перебування на фронті у 2015—2016 роках.[30]

Командир гармати Геннадій Харченко, історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя, написав книгу «Щоденник артилериста» («Фоліо», 2019) про найважливіші події періоду активної участі артбригади у війні. У створенні книги авторові допомагали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги».[31]

Нагороджені

Найвищими державними нагородами відзначені:

Remove ads

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads