Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»
військова частина З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» (55 ОАБр, в/ч А1978, пп В0105) — військове з'єднання артилерійських військ Збройних сил України. Бригада дислокується у м. Запоріжжя. Перебуває у складі оперативного командування «Схід».
Бригада носить почесну назву Запорізька Січ.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Постановою Верховної Ради України № 1413-ХП від 24.08.91 55-та артилерійська дивізія з 03.01.1992 року перейшла під юрисдикцію України. Присягу на вірність народові України особовий склад військової частини склав 19.01.1992 року.[1]
У 1992 році вперше в історії незалежної України 371-й реактивний артилерійський полк 55-ї артилерійської дивізії здійснив пуски реактивних систем «Смерч» на Гончарівському полігоні. Наступні пуски реактивних систем «Смерч» були здійснені у 2001 році на полігоні «Чауда».
У 1998 році особовий склад військової частини взяв участь у першому військовому параді Збройних Сил України в місті Києві.
Згодом, згідно з директивою Міністра оборони України, 55-та артилерійська дивізія переформована у 2-гу тактичну групу артилерії, а у жовтні 2005 року управління 2-ї тактичної групи артилерії й 20-й артилерійський полк переформовані на 55-ту окрему артилерійську бригаду.[1]
Російсько-українська війна
1 березня 2014 року бригада була приведена у повну бойову готовність. Навесні 2014 особовий склад першої зведеної гаубичної артилерійської батареї здійснював демонстраційні дії у Новотроїцькому районі Херсонської області на кордоні з окупованим Кримом.[1]
З квітня 2014 року батареї 55-ї окремої артилерійської бригади брали участь у війні на Донбасі.[1]
Протягом літа 2014 року підрозділи 55-ї окремої артилерійської бригади здійснювали вогневу підтримку механізованих, десантних, добровольчих підрозділів; забезпечували деблокування та звільнення населених пунктів — Слов'янськ, Лиман, Сіверськ, Лисичанськ.[1]
З травня до початку серпня 2014 року дві батареї запорізьких артилеристів разом з іншими підрозділами ЗСУ перебували у повному оточенні під час боїв на українсько-російському кордоні — під щоденними обстрілами російських «Градів», з мізерним боєзапасом, майже без води та продовольства. Влітку 2014 року бригада зазнала перших бойових втрат — загинули солдат Василь Косенко, майор Сергій Білокобильський, підполковник Петро Третяк, старший сержант Євген Сиротін.[2]
З серпня 2014 року до лютого 2015 року підрозділи бригади брали участь в обороні Дебальцівського плацдарму. 14 лютого 2015 року, за 20 хвилин до оголошення перемир'я, визначеного Мінськими домовленостями, від потрапляння снаряда РЗСВ «Град» загинув старший сержант Євген Дужик й дістав важкі поранення молодший сержант Олександр Говоруха. Він помер наступного дня у районній лікарні міста Бахмут Донецької області.[1][3]
З жовтня 2014 року до лютого 2015 року особовий склад 2-ї, 3-ї, 4-ї гаубичної артилерійської батареї підтримував захисників Донецького аеропорту. Артилерійські батареї 55-ї бригади за весь період оборони ДАПу випустили понад 15 тисяч снарядів по броньованій та автомобільній техніці, вогневим засобам та живій силі противника.[1][4]
У листопаді 2014 року до складу бригади увійшов 39-й окремий мотопіхотний батальйон, який згодом було переформовано на лінійний батальйон охорони бригади.[1]
За мужність та героїзм виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України 24 серпня 2015 року з нагоди святкування 24-ї річниці Незалежності України Президент України вручив бригаді Бойовий Прапор.[5]
В грудні 2017 року підрозділи 55 окремої артилерійської бригади вперше у повному складі було виведено із зони проведення Антитерористичної операції для відновлення, доукомплектування й проведення бойового злагодження. Після цього з квітня по жовтень 2018 року артилеристи виконували бойові завдання на Донецькому напрямку.
22 серпня 2018 року Указом Президента України № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» 55 окремій артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування — «Запорізька Січ».[1] Цей день відзначається як День військової частини.
В подальшому підрозділи бригади у повному складі виконували бойові завдання з листопада 2019 року по липень 2020 року та з вересня 2021 року на Донецькому, Волноваському й Маріупольському напрямках Донецької області.
55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» неодноразово визнавалась однією з найбоєздатніших артилерійських бригад Збройних Сил України.[6]
Російське вторгнення в Україну (2022)
У жовтні 2022 року командир бригади Роман Качур сказав в інтерв'ю, що із прибуттям гаубиць M777, які були точніші за попереднє озброєння, бригада була здатна влучати у цілі, захищені фортифікаціями під Донецьком. Це змусило росіян відтягнути артилерію.[7]
У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.[8]
Станом на червень 2024 року запорізькі артилеристи продовжували виконувати бойові завдання на території Донецької області, працюючи на CAESAR.[9]
Remove ads
Структура
Цей розділ не містить посилань на джерела. (квітень 2018) |
1998
- Управління 55-ї артилерійської дивізії (потім управління 2 тактичної групи артилерії).
- 263-тя протитанкова артилерійська бригада
- 235-та розвідувальний артилерійський полк
- 237-ма протитанкова артилерійська бригада (Новоолександрівка) (потім 20-й артилерійський полк)
- 371-ша реактивно-артилерійська бригада
- 1773-тя база зберігання
2017
У складі бригади 6 дивізіонів:
- 1-й артилерійський дивізіон (2А36 «Гіацинт-Б»)
- 2-й артилерійський дивізіон (2А36 «Гіацинт-Б»)
- 3-й артилерійський дивізіон (2А65 «Мста-Б»)
- 4-й артилерійський дивізіон (2А65 «Мста-Б»)
- Протитанковий артилерійський дивізіон (МТ-12 «Рапіра»)
- Дивізіон артилерійської розвідки
- Батальйон охорони
Remove ads
Командування
- 2005—2007: полковник Лорман Борис Анатолійович
- 2007—2010: полковник Замотаєв Євген Миколайович
- 2010—05.03.2018: полковник Брусов Сергій Євгенович[10]
- 05.03.2018—01.2025: полковник Качур Роман Володимирович[10][11]
Озброєння
Самохідні установки:
Причепна артилерія:
Інша зброя:
Традиції
Узагальнити
Перспектива
22 липня 2010 року Указом Президента України № 780/2010 бригаді присвоєне почесне найменування «імені двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковника Василя Петрова».[18]
24 серпня 2015 року під час Маршу Незалежності на відзначення 24-ї річниці Незалежності України, що пройшов у Києві на Хрещатику, Президент України Петро Порошенко вручив бойовий прапор з відзнакою Президента України — стрічкою до Бойового Прапора «За мужність та відвагу» командиру бригади полковнику Сергію Брусову.[19]
18 листопада 2015 року з офіційної назви бригади вилучено згадки про радянські ордени.[20] Відтоді офіційна назва бригади — 55 окрема артилерійська бригада імені генерал-полковника Василя Петрова.
Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 бригаді присвоєне почесне найменування «Запорізька Січ». До цього бригада мала почесне найменування «імені генерал-полковника Василя Петрова».[21][22]
12 жовтня 2019 року запорізькі артилеристи першими серед усіх артилерійських бригад ЗСУ урочисто отримали офіційні берети кольору «полум'я».[23]
Вручення артилерійських беретів військовослужбовцям, які зробили свій перший постріл з гармати, вже стало традицією у 55-й окремій артилерійській бригаді «Запорізька Січ».[24]
28 липня 2023 року 55 окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[25]
Символіка
23 лютого 2019 року Начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко офіційно затвердив нову емблему бригади.[26]
На нарукавному знаку бригади щит поділено навскіс червоними та чорними язиками полум'я, що символізує звитяжність, хоробрість, мужність, вірність, обачність, мудрість та наполегливість[27].
- Нарукавні знаки
- 2009 рік
- 2015 рік
- з 2019 року
Remove ads
Втрати
Вшанування
У 2015 році запорізький художник Михайло Дяченко присвятив землякам серію постерів «Громовержці».[28]
12 жовтня 2019 року на території військової частини встановлено меморіальний знак у пам'ять про 33 загиблих бійців 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Знак встановлено за ініціативи самих військовослужбовців і за їх кошт.[29]
У місті Запоріжжя є вулиця Героїв 55-ї бригади.
У літературі
Солдат 55-ї бригади Назар Розлуцький опублікував книгу «Нотатник мобілізованого» («Темпора», Київ, 2018), яка стала своєрідним підсумком його перебування на фронті у 2015—2016 роках.[30]
Командир гармати Геннадій Харченко, історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя, написав книгу «Щоденник артилериста» («Фоліо», 2019) про найважливіші події періоду активної участі артбригади у війні. У створенні книги авторові допомагали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги».[31]
Нагороджені
Найвищими державними нагородами відзначені:
- Качур Роман Володимирович — полковник, командир бригади. Герой України (2022).[32]
Remove ads
Галерея
- Навчання на CAESAR, травень 2022
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads