9-й Грецький полк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 9-й полк.

9-й Грецький полк (9-й Задніпровський полк, полк Тахтамишева) — полк у складі 3-ї стрілецької бригади 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, був сформований на базі грецьких загонів армії Махна у лютому 1919 року.

Історія

1918 року для боротьби з владою гетьмана Скоропадського в Маріупольському повіті Катеринославської губернії місцеві греки — румеї та уруми — створили кілька повстанських загонів. У Старогнатівці був сформований загін на чолі з В. Тахтамишевим, який діяв у районі сіл Старий Керменчик, Новопетриківка, Ново-Каракуба та Велика Янисоль. У районі грецьких сіл Мала Янисоль, Чердакли, Келерівка, Македонівка, Сартана діяли партизанські загони Спруцька, Цололо та Богадиці^[1].

У лютому 1919 року штаб махновської армії об'єднав більшість грецьких загонів. У новоствореному формуванні вже налічувалося до півтори тисячі повстанців^[2].

21 лютого 1919 року командувач групи Харківського напрямку Української радянської армії А. Скачко видав наказ про формування 1-ї Задніпровської дивізії. Третю бригаду дивізії становили загони батьки Махна. Грецький полк під командуванням В. Тахтамишева став іменуватися 9-м полком 3-ї бригади^[3].

19 березня Тахтамишев зі своїм полком брав участь у визволенні Маріуполя від білої армії. Після визволення міста Дибенко нагородив 9-й полк почесним Червоним прапором, а командиру оголошено подяку^[4].

Наприкінці червня полк Тахтамишева з іншими частинами махновців займав частину фронту, що простягся від Бердянська до села Покровське. Під його командуванням було 2000 червоноармійців, із них 1200 без гвинтівок^[5].

Наприкінці 1919 року беззбройний загін Тахтамишева влився до 14-ї армії і залишився в ній, розірвавши відносини з махновцями^[6].

Література

• Чоп В. М. «Участь приазовських греків-колоністів у Махновському русі (1918—1921 рр.)», 2008.
• Тепер І. Махно: від «єдиного анархізму» до стоп румунського короля. — Х., 1924.
• Белаш А. В., Белаш В. Ф. «Дороги Нестора Махна». Київ: РВЦ «Проза», 1993.