CompactFlash

CompactFlash — формат флеш-пам'яті, з'явився одним з перших. Формат розроблений компанією SanDisk в 1994 році.

CompactFlash

Тип носія	Карта пам'яті
Ємність	2 Мб до 512 Гб[1][2](CF5.0: аж до 128 Пб)[3]
Розроблено	SanDisk
Розміри	43×36×3.3 мм (Type I) 43×36×5 мм (Type II)
Маса	10 гр (типово)
Застосування	Цифрові камери та інші пристрої зберігання пам'яті

64 MB CompactFlash Type I

Специфікацію цього формату складає Асоціація CompactFlash. У міру розвитку технологій даний формат розвивався. Спочатку був випущений CompactFlash Type II (місткість до 320 Мбайт, швидкість читання до 1,5 Мбайт/с, запису — 3 Мбайт/с), потім CompactFlash 2.0 або CF+ (швидкість читання досягла 8 Мбайт/с, запису — 6,6 Мбайт/с) і в кінці 2004 року з'явилася третя версія стандарту (підтримує режими UDMA33 і UDMA66, швидкість передачі даних збільшена до 66 Мбайт/с).

У 2007 році максимальна місткість накопичувачів з інтерфейсом CompactFlash досягла 32 Гбайт, у 2008 році — 100 Гбайт.

Розміри карт CompactFlash — 42 мм на 36 мм, товщина — 3,3 мм, CompactFlash Type II — 5 мм. Карти CompactFlash Type I можуть вставлятися в слоти обох типорозмірів, CompactFlash Type II — тільки в слот для CompactFlash Type II. CompactFlash обох типорозмірів має 50-контактні розніми.

Стандарт

1 GB CF-карта, вставлена в фотокамеру Nikon D200 DSLR

CompactFlash описаний в CF+ and CompactFlash Specification Revision 3.0 (від 23 грудня 2004 року).

Стандарт специфікує:

• розміри і механічні властивості пристроїв CompactFlash, а також типи вживаних роз'ємів;
• електричний інтерфейс (сигнали шини, цикли шини, а також цокольовка роз'ємів);
• метаформат;
• програмну модель пристроїв CompactFlash;
• адаптери для підключення пристроїв CompactFlash до шини PCMCIA.

Відповідно до стандарту, інтерфейс накопичувачів CompactFlash електрично сумісний з інтерфейсом IDE.

Дивись також

• Microdrive