Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Curtiss SC Seahawk
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Кертіс» SC «Сіхоук» (англ. Curtiss SC Seahawk) — американський одномоторний поплавковий гідролітак спостереження виробництва компанії Curtiss Aeroplane and Motor Company, розроблений для ВМС США під час Другої світової війни. Існуючі на той час Curtiss SO3C Seamew та Vought OS2U Kingfisher були поступово замінені SC «Сіхоук» наприкінці війни та в мирний післявоєнний час.
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (серпень 2025) |
.jpg)
Remove ads
Зміст
Узагальнити
Перспектива
Роботи над новим літаком розпочалися в червні 1942 року після запиту Бюро аеронавтики ВМС США на розробку варіанту гідролітака для спостереження. 1 серпня 1942 року «Кертісс» представила проект Seahawk, а контракт на два прототипи та п'ять літаків для тестових випробувань було укладено 25 серпня. Замовлення на виробництво 500 SC-1 було надіслано в червні 1943 року, ще до першого польоту прототипів.
Хоча літак призначався лише для розміщення пілота, у хвостовій частині фюзеляжу було передбачено койку для рятувальних робіт або переміщення персоналу. У крилах було встановлено два 12,7-мм кулемети M2 Browning, а два підкрилових вузли підвіски дозволяли перевозити бомби вагою по 113 кг або, на правому крилі, радіолокаційну станцію поверхневого огляду. Крила були складними. Основний поплавок, розроблений для розміщення бомбового відсіку, мав значні протікання під час використання таким чином і був модифікований для перевезення допоміжного паливного бака.
16 лютого 1944 року відбувся перший політ прототипу XSC-1 на заводі Curtiss у Колумбусі, штат Огайо. Льотні випробування тривали до 28 квітня, коли останній із семи передсерійних літаків піднявся в повітря. Пізніше було побудовано ще дев'ять прототипів з другим сидінням та модифікованою кабіною під позначенням SC-2; втім у серійне виробництво він не пішов.
Перші серійні «Сіхоуки» були доставлені 22 жовтня 1944 року на американські важкі («великі») крейсери «Гуам» та «Аляска». Кожен корабель отримав по 4 «Сіхоуки» зі складу ескадрильї VCS-I6. Літаки «Аляски» та «Гуама» брали участь в обстрілах об'єктів на Філіппінах та о. Окінава, а також в інших операціях завершального періоду війни на Тихому океані. Гідролітаки SC-1 надходили також на легкі крейсери типу «Клівленд» і важкі — «Балтімор». Кораблі цих типів становили основу крейсерських сил американського флоту наприкінці Другої світової війни[2]. Усі 577 літаків, виготовлених для ВМС, були доставлені на звичайному шасі та доставлені на відповідну авіабазу ВМС, де для обслуговування за потреби встановлювалися поплавки.
Здатний оснащуватися поплавковим або колісним шасі, «Сіхоук», можливо, був найкращим американським гідролітаком флоту за часів Другої світової війни. Однак через тривалий час розробки він надійшов на озброєння занадто пізно, і взяти активну участь у бойових діях у війні фактично не встиг. Лише в червні 1945 року, під час бомбардувань Борнео перед вторгненням, «Сіхоуки» були залучені до ведення бойових дій. До кінця війни гідролітаки ставали менш бажаними, і невдовзі його почали замінювати на гелікоптери.
Remove ads
Основні модифікації
- XSC-1 — прототип літака
- SC-1 — серійний зразок, оснащений одноступеневим двигуном R-1820-62 потужністю 1300 к.с.; з двома бомботримачами на крилі та скидним радаром AN/APS-4 на правому крилі.
- SC-2 — серійний зразок, оснащений модернізованим двигуном R-1820-76, потужністю 1425 к.с. з покращеними висотними характеристиками; з двома бомботримачами на крилах та нескиданим радаром AN/APS-4 на спеціальному кріпленні.
Remove ads
Країни-оператори
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Літаки, схожі за призначенням, ТТХ та епохою застосування
|
|
|
|
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads