Eobalaenoptera

Eobalaenoptera — вимерлий рід вусатих китів, що належить до надродини Balaenopteroidea. Назва роду Eobalaenoptera відображає схожість між скелетом Eobalaenoptera і видами роду Balaenoptera, eo- — префікс, що означає світанок. Вид названий на честь Картера Харрісона, волонтера в музеї.

Eobalaenoptera Період існування: середній міоцен
Скелет, округ Керолайн, Вірджинія
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд:	Китоподібні (Cetacea)
Парворяд:	Китовиді (Mysticeti)
Надродина:	Balaenopteroidea
Рід:	†Eobalaenoptera
Вид:	†E. harrisoni
Біноміальна назва
†Eobalaenoptera harrisoni Dooley, Fraser & Luo, 2004

Відкриття і значення

Художнє зображення двох Eobalaenoptera, яких переслідує гігантська акула Otodus megalodon

Eobalaenoptera була вперше описана в червні 2004 року дослідниками з Музею природної історії Вірджинії з часткового скелета, знайденого в 1990 році в окрузі Керолайн, штат Вірджинія, на місці доісторичного океану, у формації Калверт середнього міоцену. Виявилося, що 11-метровий скелет має схожі морфологічні характеристики з кладою китів, що складається з двох сучасних таксономічних родин – Balaenopteridae та Eschrichtiidae. Вік формації Калверт (14 мільйонів років) робить Eobalaenoptera найстарішим відомим представником Balaenopteroidea. Це також значно скоротило розрив між найдавнішою відомою літописом скам’янілостей і оціненим часом розходження цієї клади від інших вусатих китів. Молекулярні годинники виявили це розходження балаеноптероїдів від інших коронних містицетів на 15–20 мільйонів років^[1][2].

У своєму огляді збережених і викопних рорквалів, Demere et al. (2005) поставили під сумнів розміщення Eobalaenoptera в балаеноптероїдах, відзначивши, що голотип не має значного черепного матеріалу, який міг би посилити його початкову класифікацію, вважаючи за краще розглядати рід як Chaeomysticeti incertae sedis^[3].