Георг Кантор

Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Філіпп Ка́нтор (нім. Georg Cantor; 19 лютого (3 березня) 1845(18450303), Санкт-Петербург — 6 січня 1918, Галле (Заале)) — німецький математик.

Георг Кантор
нім. George Cantor
Ім'я при народженні	нім. George Ferdinand Ludwig Philipp Cantor
Народився	19 лютого (3 березня) 1845(1845-03-03) Санкт-Петербург, Росія
Помер	6 січня 1918(1918-01-06) (72 роки) Галле, Німеччина ·інфаркт міокарда
Місце проживання	Росія (1845–1856), Німеччина (1856–1918)
Країна	Німецький Райх  Німецька імперія
Діяльність	математик, філософ, викладач університету
Alma mater	ETH Цюрих, Берлінський університет
Галузь	теорія множин, математика, логіка[1], математична логіка[1], кардинальне число[1], порядкове число[1], філософія математики[1] і theology and philosophyd[1]
Заклад	Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь	доктор філософії[2] (1867) і доктор габілітований (2008)
Науковий керівник	Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер
Аспіранти, докторанти	Альфред Барнекd[2]
Членство	Леопольдина Геттінгенська академія наук Королівське товариство Единбурга[3] Лондонське математичне товариство[3] Q106178641?
Відомий завдяки:	теорія множин
Батько	Georg Woldemar Cantord
Мати	Maria Anna Böhmd
Брати, сестри	Костянтин Канторd Софі Нобілінгd
У шлюбі з	Валлі Канторd
Діти	Erich Cantord
Нагороди	медаль Сильвестра (1904)
Висловлювання у Вікіцитатах  Георг Кантор у Вікісховищі

Кантор Георг

Діяльність

Вчився в Дармштадті, Федеральній вищій технічній школі в Цюриху, університеті в Геттінгені і захистив дисертацію в університеті Берліна. Його вчителями були Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер і Леопольд Кронекер. Став членом Геттінгенської академії наук.

У 1879—1913 роках займав кафедру математики в університеті в Галле. У 1890 році брав участь у заснуванні Німецького математичного товариства (нім. Deutschen Mathematiker-Vereinigung, DMV) і у 1891-му став його першим президентом. Кантор вважається основоположником теорії множин і зробив великий внесок у сучасну математику. Йому належить така характеристика поняття «множина»: це об'єднання певних, різних об'єктів, званих елементами множини, в єдине ціле.

Протягом довгого часу Кантор намагався спростувати континуум-гіпотезу. Попри значні зусилля, це йому не вдавалося (пізніше було встановлено, що в рамках прийнятої системи аксіом це зробити неможливо). Цей факт, а також вороже ставлення до його ідей з боку інших математиків призвели до того, що з 1884 року у Кантора почалися періоди глибокої депресії. Через декілька років Кантор перестав займатися математикою. Помер він у психіатричній клініці в Галле.

Об'єкти, названі на честь Кантора

• Канторова множина — континуальна множина нульової міри на відрізку;
• Функція Кантора (Канторові сходи);
• Нумеруюча функція Кантора — відображення декартового ступеня множини натуральних чисел в само себе;
• Теорема Кантора про те, що потужність множини всіх підмножин даної множини строго більша потужності самої множини;
• Теорема Кантора — Бернштейна про рівнопотужність множини A і B за умови рівнопотужності A підмножині B і рівнопотужності B підмножині A;
• Теорема Кантора — Гейне про рівномірну неперервність неперервної функції на компакті;
• Теорема Кантора — Бендиксона
• Медаль Кантора — математична нагорода, що вручається Німецьким математичним товариством;

а також інші математичні об'єкти.

Твори

• Gesammelte Abhandlungen und philosophischen Inhalts / Hrsg. von E. Zermelo. B., 1932
• Труды по теории множеств. М., 1985.

Див. також

• 16246 Кантор — астероїд, названий на честь вченого.