Kernel-based Virtual Machine

Kernel-based Virtual Machine (KVM) — програмне рішення, що забезпечує віртуалізацію в середовищі Linux на платформі x86 , яка підтримує апаратну віртуалізацію на базі Intel VT (Virtualization Technology) або AMD SVM (Secure Virtual Machine).

KVM

Екран QEMU/KVM із запущеним NetBSD, OpenSolaris та Kubuntu на хості Arch Linux
Тип	платформа віртуалізації
Розробник	Open Virtualization Alliance (OVA)
Стабільний випуск	1.2.0 (5 вересня 2012; 12 років тому (2012-09-05))
Операційна система	Unix-like
Мова програмування	C
Ліцензія	GNU General Public License чи GNU Lesser General Public License
Репозиторій	git.kernel.org/pub/scm/virt/kvm/kvm.git
Вебсайт	www.linux-kvm.org (неофіційний)
Медіафайли у Вікісховищі

Не плутати з KVM — приладом, призначеного для комутації одного комплекту приладів вводу-виводу (англ. keyboard video mouse — клавіатура, відео, миша) між кількома комп'ютерами.

Програмне забезпечення KVM було створено фірмою Qumranet, яка була куплена RedHat за 107 мільйонів доларів 4 вересня 2008 року.^[1] Компонент ядра, необхідний для роботи KVM, включений в основну гілку Linux починаючи з версії 2.6.20 (лютий 2007).^[2]

На KVM заснована Red Hat Enterprise Virtualization (RHEV), промислова платформа для організації управління інфраструктурою віртуалізації від компанії Red Hat.

Системні вимоги

KVM вимагає наявності x86-сумісного процесора з підтримкою однієї з технологій апаратної віртуалізації - Intel VT або AMD SVM. KVM в змозі запускати як гостьові ОС GNU/Linux (32-бітові та 64-бітові), Windows (32-бітові та 64-бітові) та інші системи. [4]

Програмне забезпечення KVM складається з завантажувального модуля ядра (званого kvm.ko), що надає базовий сервіс віртуалізації, процесорно-специфічного завантажувального модуля kvm-amd.ko або kvm-intel.ko, і компонентів для режиму користувача (модифікованого QEMU). Всі компоненти KVM є програмним забезпеченням з відкритим сирцевим кодом.

Сам по собі KVM не виконує емуляції. Замість цього програма, що працює в просторі користувача, використовує інтерфейс /dev/kvm для налаштування адресного простору гостя віртуальної машини, через нього ж емулює пристрої вводу-виводу і відеоадаптер.

KVM дозволяє віртуальним машинам використовувати немодифіковані образи дисків QEMU, VMware та інших, що містять операційні системи. Кожна віртуальна машина має своє власне віртуальне апаратне забезпечення: мережеві карти, диск, відеокарту тощо.

KVM був також портований на FreeBSD як модуль ядра..^[3]

Графічні утиліти управління

Kernel-based Virtual Machine і libvirt.

• virt-manager: створення, редагування, запуск і зупинка віртуальних машин, заснованих на KVM
• virsh: Інтерфейс командного рядка
• ConVirt: створення, редагування, запуск і зупинка віртуальних машин, заснованих на KVM, як гарячу, так і холодну міграцію з інших VM хостів.
• Proxmox Virtual Environment. Вільна віртуалізація, заснована на KVM і OpenVZ — установка на урізаний дистрибутив Linux, управління через GUI і можливість отримання комерційної підтримки

Ліцензія

• KVM модуль ядра: GPLv2
• KVM модуль користувацького оточення: LGPL v2
• QEMU бібліотека віртуального процесора (libqemu.a) і емулятор системи QEMU PC: LGPL
• Емулятор режиму користувача Linux QEMU: GPL
• Файли BIOS (bios.bin, vgabios.bin і vgabios-cirrus.bin): LGPL v2 або пізніша

Поточні розробки

KVM використовує модифікований QEMU як фронтенд. Ведеться робота з оптимізації використання можливостей апаратної віртуалізації, закладених в сучасних процесорах Intel і AMD. Продуктивність KVM порівнювалася з продуктивністю Xen, що працює в режимі апаратної віртуалізації (Не паравіртуалізації), і за певних видах навантажень KVM показував кращу продуктивність (але не в більшості випадків). [5]

Ведеться робота з включення модифікацій, необхідних для роботи з KVM, в основну гілку QEMU.