M1 Garand

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: M1.

M1 «Гаранд» (англ. M1 Garand) — американська самозарядна гвинтівка часів Другої світової війни. Гвинтівка M1 Garand стала 5-ю у світі самозарядною гвинтівкою, прийнятою на озброєння. Першою була мексиканська гвинтівка Мондрагона, другою — російський Автомат Федорова, третьою — французька RSC 1917, а четвертою — радянська АВС-36. Надійна і точна, служила військам США в часи Другої світової війні і війні в Кореї. Потім була замінена на М14. «Гаранд» досі популярний як спортивна зброя.

M1 Garand
Гвинтівка M1 Garand
Тип	Гвинтівка
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1936–1957
Війни	Друга світова війна, Корейська війна
Історія виробництва
Розробник	Джон Гаранд
Розроблено	1929
Виготовлена кількість	близько 5,4 мільйонів
Варіанти	M1C/D Снайперський варіант
Характеристики
Вага	4,3 кг
Довжина	1107 мм
Довжина ствола	610 мм
Набій	.30-06 Спрингфілд (7,62 × 63 мм) 7,62×51 мм НАТО(Морський варіант)
Дія	Автоматика на відведенні порохових газів з ковзним затвором
Темп вогню	Напівавтомат
Дульна швидкість	865 м/с
Дальність вогню
Ефективна	550 м
Максимальна	2743 м
Система живлення	8-патронна пачка .30-06 Спрингфілд
Приціл	Діоптричний цілик, кулькова мушка
M1 Garand у Вікісховищі

Історія

Гвинтівку розробив Джон Гаранд у 1929 році. Першим прототипом стала гвинтівка Т3 з відведенням порохових газів. У рушниці Т3 вже були і поворотна пружина в трубці газового поршня, і, що стало згодом класикою для стрілецької зброї, замикання каналу ствола поворотом затвора. Гвинтівка в процесі доведення і ретельних випробувань в 1931–1933 р.р. послідовно отримувала індекси Т3Е2, Т1Е1. Модернізована версія Т3, Т1Е2 отримала найменування М1, а в 1936 р. в результаті різних покращень і випробувань гвинтівка конструкції Джона Гаранда була прийнята на озброєння Збройних сил США під найменуванням «US rifle, .30 caliber, M1». З деяким запізненням — в 1937 р. — перша партія гвинтівок надійшла у військові частини. Коли ця зброя стала надходити на озброєння американської армії, солдати почали скаржитися на ненадійність цієї гвинтівки. Затримки в стрільбі починалися іноді після 6-го пострілу. Це призвело до розгляду цієї проблеми в Конгресі США. Конгрес призначив навіть спеціальну комісію з виявлення проблем. Комісія дійшла висновку, що треба модернізувати газовідвідну систему зброї, оскільки саме це служило причиною проблем при стрільбі. Гаранд модернізував свою гвинтівку того ж 1939 року. Гвинтівка з новою системою успішно пройшла випробування і з 1941 р. почали виготовлення гвинтівок М1 вже в модифікованому вигляді, а гвинтівки попередніх випусків перероблялися під новий стандарт.

Система

Заряджання магазина здійснюється пачками на 8 патронів .30-06

Гвинтівка «Гаранд» M1 є самозарядною зброєю з нерухомим стволом. Ствол має калібр 7,62 мм з чотирма правосторонніми нарізами. Механізм рушниці працює за принципом відведення порохових газів через поперечний отвір у стінці ствола. Замикання затвора відбувається при його повороті довкола подовжньої осі і зчепленні при цьому бойових виступів зі ствольною коробкою. Ударно-спусковий механізм конструкції «Гаранда» — курковий, досить простої конструкції, що згодом часто копіювалася в більш-менш зміненому вигляді. Запобіжник виконаний усередині спускової скоби. Заряджання магазина здійснюється пачками^[1] на 8 патронів .30-06 Спрингфілд, що вставляються зверху при відкритому затворі. Замикання каналу ствола здійснюється затвором, що має два бойові виступи. При русі рами затвора її копірний паз повертає затвор, при цьому його бойові упори входять в пази ствольної коробки, замикаючи ствол.

Ударно-спусковий механізм є курковим, і при розбиранні зброї цілком відділяється від ствольної коробки. Для прискорення перезарядження після виконання останнього пострілу рама затвора залишалася в задньому положенні; при цьому порожня патронна пачка автоматично викидалася вгору, звільняючи місце для наступної пачки з патронами. Ця система, прискорюючи практичну скорострільність, має певний недолік: викид порожньої пачки супроводиться різким звуком, який може попередити противника про те, що боєзапас гвинтівки витрачений.

Варіанти

Гвинтівка «Гаранд» M1C з снайперським прицілом.

Гвинтівка «Гаранд» M1D.

«Гаранд» М1 має багато варіантів. Гвинтівка використовувалася також як снайперська зброя. Версії снайперського «Гаранда» були різні: M1C, M1E7, M1D і M1E8. Вони були вироблені в обмежених кількостях. Єдина відмінність цих варіантів — це оптичні приціли та їхнє кріплення. Снайперський «Гаранд» як зброя був прийнятий на озброєння в 1944 році. M1C і M1D почали широко використовуватися у Корейській війні. Американська морська піхота в 1951 році офіційно прийняла на озброєння M1C як снайперську гвинтівку. Американські ВМС також використовували «Гаранд», перероблений під патрон 7.62 мм НАТО.

Література

• Leroy Thompson (2012). M1 Garand. Weapon. Т. 16. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84908-621-9.