Mercurial

Mercurial — вільна розподілена система керування версіями файлів та спільної роботи, розроблена для ефективної роботи з дуже великими репозиторіями початкового коду. Mercurial спочатку був написаний для Linux, та пізніше портований під Windows, Mac OS X і більшість Unix-систем. У першу чергу він є консольною програмою. Всі його операції запускаються параметрами програми hg, назва якої походить від позначення хімічного знака ртуті (англ. mercury).

Mercurial

Тип	розподілена система керування версіями
Розробники	Matt Mackall
Перший випуск	19 квітня 2005[1]
Стабільний випуск	6.5.1 [2] (7 серпня 2023; 2 роки тому (2023-08-07))
Операційна система	POSIX, Microsoft Windows, MacOS
Мова програмування	Python та C
Ліцензія	GNU GPL
Репозиторій	repo.mercurial-scm.org/hg-stable
Вебсайт	www.mercurial-scm.org
Медіафайли у Вікісховищі

Особливості

Є єдиною програмою (hg), написаною на мові Python, а найбільш критичні ділянки коду написані на С.

Із переваг Mercurial можна відмітити:

Швидкодія

• Висока продуктивність роботи зі сховищем, незалежна від числа елементів у ньому (O(1) revlog);
• Компактне зберігання даних в проіндексованому і стислому вигляді;
• Оптимізований для ефективної роботи з даними на твердому диску;
• Всі зміни та файли в сховищі додатково проіндексовані;
• Для копіювання даних по мережі використовується HTTP і SSH, дані передаються в стислому вигляді.

Масштабування

• Розподілена модель розробки дозволяє брати участь у проекті необмеженому числу розробників;
• Допускається довільне злиття окремих децентралізованих сховищ, які підтримуються окремими розробниками;
• Обсяг сховища, число файлів і зафіксованих змін не відбивається негативно на продуктивності;
• При роботі немає потреби очікувати звільнення блокування.

Надійність.

• Для контролю цілісності даних в сховищі використовується алгоритм SHA1;
• Сховище реалізовано в журнальному вигляді — дані не заміщаються, а додаються. Ведеться журнал транзакцій;
• Швидкий алгоритм перевірки цілісності сховища;
• Вбудовані засоби резервного копіювання та перевірки цілісності;

Зручність використання.

• Звичний CVS-подібний набір команд;
• Наявність вбудованої системи підказки;
• Інтегрований вебсервер, який дозволяє мати доступ до сховища через вебінтерфейс;
• Великий вибір клієнтів з графічним інтерфейсом користувача GUI.

Легкість впровадження

• Підтримка платформ UNIX, MacOS X і Windows;
• Засоби , що спрощують міграцію з інших систем керування початковими текстами;
• Підтримка декількох моделей організації сховища: централізована cvs-подібна, децентралізована ієрархічна і розподілена напівієрархічна;
• Підтримка зовнішніх обробників і доповнень.

Документація

Вичерпна інструкція з використання, Mercurial: The Definitive Guide,^[3] була написана Браяном Салліваном. Вона доступна як в вигляді паперової книжки, так і онлайн, під ліцензією Open Publication License.

Також гарну інструкцію написав Джоел Спольський.^[4]

Хостинги

Сайти, що надають сервіс з безплатного (з певними обмеженнями) хостингу сховищ Mercurial:

• Bitbucket
• Project Kenai від Oracle Corporation
• SourceForge
• Assembla
• GNU Savannah
• Alioth від Debian
• BerliOS
• CodePlex^[5]
• На сайті Mercurial надано вичерпний перелік сервісів хостингу

Проекти, що використовують Mercurial[6]

• Mozilla
• OpenJDK
• OpenSolaris
• OpenOffice.org
• Symbian OS
• Adblock Plus
• Adium
• Audacious
• GNU Octave
• GNU Multi-Precision Library
• Growl
• Wget
• MoinMoin
• Netbeans
• Nuxeo
• Ogre3D
• SAGE (система комп'ютерної алгебри)
• Vim

Розробники мови програмування Python також бажали перейти з Subversion на Mercurial, але їх стримує hgsubversion.^[7][8]

Дивись також

• Клієнт з графічним інтерфейсом користувача для роботи з Mercurial TortoiseHg