Бджолоїдка

Бджолоїдка^[1][2] або щурка^[3] (Merops) — рід сиворакшоподібних птахів родини бджолоїдкових (Meropidae). Містить 24 види

? Бджолоїдка
Бджолоїдка зелена
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) Родина: Бджолоїдкові (Meropidae) Рід: Бджолоїдка (Merops) (Linnaeus, 1758)
Види
Див. текст
Посилання
Вікісховище: Merops Віківиди: Merops EOL: 45513611 ITIS: 553619 NCBI: 57420 Fossilworks: 143840

Назва

У переважній більшості зведень для цих птахів використовується українська назва «бджолоїдка»:

• 1962 — Визначник птахів України (Воїнственський, Кістяківський, 1962: 225);
• 1973 — Хребетні заходу України (Татаринов, 1973);
• 1984 — Птахи України. Польовий визначник (Марисова, Талпош, 1984: с. 120);
• 2002 — Визначник птахів України (Фесенко, Бокотей, 2002: 234),
• 2003 — Контрольний список орнітофауни України (Гаврись, 2003: с. 387);
• 2004 — Чекліст птахів України (Grishchenko, 2004: с. 148).
• 2004 — Наземні хребетні України та їх охоронні категорії (Загороднюк, 2004: с. 25);
• 2007 — Анотований список … птахів фауни України (Фесенко, Бокотей, 2007: 69).

Нори щурок

Побутує також давня назва «щурка», яку підтверджує і СУМ^[4] з посиланням на видання «Корисні птахи України» (Воїнственський, 1950)^[5]. «Щурами», «щурками», «щуриками» в Україні здавна називали тварин, що риють нори і живуть у норах. Наразі назва «щур» закріпилася за родом мишовидих гризунів Arvicola та родом горобиних птахів Pinicola, «щурка» вживається для Merops, «щурик» — для ластівок роду Riparia. Врешті, у прадавніх українців «Щур (Чур, Цур)» — один з найпопулярніших «домашніх» богів.

Бджолоїдкам властивий милозвучний та характерний спів, а певні звуки, на кшталт «щурр» чи «кррю», від них лунають майже постійно^[6].

Таксономія

Рід Merops — типовий рід родини. Серед найвідоміших його видів — бджолоїдка європейська (Merops apiaster). Цей вид є типом роду Merops Linnaeus, 1758.

Разом з родом Merops у складі родини Meropidae — ще два роди: Nyctyornis та Meropogon.

Видовий склад

бджолоїдка європейська, або золотиста

бджолоїдка оливкова

• Merops breweri — бджолоїдка чорноголова
• Merops muelleri — бджолоїдка сапфірова
• Merops mentalis
• Merops gularis — бджолоїдка чорна
• Merops hirundinaeus — бджолоїдка вилохвоста
• Merops pusillus — бджолоїдка карликова
• Merops variegatus — бджолоїдка синьовола
• Merops oreobates — бджолоїдка суданська
• Merops bullocki — бджолоїдка червоногорла
• Merops bullockoides — бджолоїдка білолоба
• Merops revoilii — бджолоїдка сомалійська
• Merops albicollis — бджолоїдка білогорла
• Merops boehmi — бджолоїдка рудоголова
• Merops orientalis — бджолоїдка мала
• Merops persicus — бджолоїдка зелена, або перська
• Merops superciliosus — бджолоїдка оливкова
• Merops ornatus — бджолоїдка райдужна
• Merops phillipinus — бджолоїдка синьохвоста
• Merops viridis — бджолоїдка синьогорла
• Merops leschenaulti — бджолоїдка індійська
• Merops apiaster — бджолоїдка європейська, або золотиста
• Merops malimbicus — бджолоїдка рожевогруда
• Merops nubicus — бджолоїдка малинова
• Merops nubicoides

Поширення

Більшість видів поширені в Африці. Також бджолоїдки трапляються в Південній Європі, Азії, Австралії та Новій Гвінеї

У фауні України та прилеглих країн поширені два види цього роду:

• Бджолоїдка європейська (Merops apiaster) — широко поширений вид
• Бджолоїдка зелена (Merops persicus) — рідкісний південний вид