Quercus oblongifolia

Quercus oblongifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); поширений на півдні США й на півночі Мексики.

?Quercus oblongifolia
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Букові (Fagaceae)
Рід:	Дуб (Quercus)
Вид:	Q. oblongifolia
Біноміальна назва
Quercus oblongifolia Torr., 1853[1]
Посилання
Вікісховище:	Quercus oblongifolia
Віківиди:	Quercus oblongifolia
EOL:	1151408
IPNI:	296515-1
ITIS:	19390
МСОП:	78969903
NCBI:	1435025

Опис

Росте як вічнозелений кущ або дерево заввишки від п'яти до десяти метрів. Стовбур до 30 см у діаметрі. Кора світло-сіра, глибоко розщеплена на невеликі квадратні пластинки. Молоді гілочки спочатку зірчасто-запушені, стають безволосими, від сірих до червоно-коричневих; старші гілочки шорсткі, стають чорнуватими. Листки від довгастих до еліптичних, іноді ланцетні або овальні, жорсткі, 2,5–7 × 1,5–2,5 см; основа серцеподібна, або тупа, іноді гостра або клиноподібна; верхівка тупа або широко закруглена; край хвилястий, цілий або рідко з якимись зубцями біля верхівки; верх синьо-зелений, незабаром без волосся, за винятком основи середньої жилки; низ блідіший, жовтувато-зелений або сірувато-зелений, з деякими розсіяними зірчастими волосками, зрілі стають голими, за винятком основи середньої жилки; ніжка тонка, часто червонувата й вовниста, 2–6 мм. Тичинкові сережки довжиною 2–4 см, містять понад 10 квіток; маточкові суцвіття 8–15 мм з 1–5 квітками. Жолуді однорічні, поодинокі або парні, сидячі або на короткій ніжці завдовжки 4–12 мм; горіх світло-коричневий, яйцеподібний або довгастий, 12–17(19) × (7)10–12 мм, гладкий або запушений біля верхівки; чашечка чашкоподібна, глибиною 6–8(13) мм × шириною 10–13 мм, охоплює ≈ 1/3 горіха^[2][3][4].

Період цвітіння: березень — травень. Період плодоношення: вересень — листопад^[3].

Поширення й екологія

Країни поширення: Мексика (Сонора, Коауїла, Чихуахуа, Нижня Каліфорнія Сур, Дуранго); США (Техас, Нью-Мексико, Аризона)^[2].

Населяє високогірні луки та середньо-гірські рідколісся, пагорби й каньйони; росте на висотах 1300–1800 м^[2][4].

Використання

Цей дуб забезпечує їжу та укриття і для худоби, і дикої природи, зокрема чорнохвостих і білохвостих оленів. Цей дуб має важку, міцну деревину, але крихку при висиханні. Тому цей вид використовується в невеликих кількостях для виробництва пального та меблів. Люди також іноді вживають жолуді в їжу^[2].

Галерея

• 
  листки
• 
  жолудь