Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Saltsjöbanan
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Saltsjöbanan — приміська залізниця у Стокгольмі. Складається з двох ліній: довша – на трасі Слюссен – Сальтшебаден[en], а коротша на маршруті Ігельбуда — Солсідан[en]. Лінії перетинаються на станції Ігельбуда. Поїзди курсують що 20 хвилин у будні дні, а також що півгодини ввечері та у вихідні [2]. Є під орудою Storstockholms Lokaltrafik.
![[1]](./Saltsjöbanan#cite_note-[https://sl.se/contentassets/7bf3767b47ed44ff98b06403c08eaa6b/sl-spartrafik.png_https://sl.se/contentassets/7bf3767b47ed44ff98b06403c08eaa6b/sl-spartrafik.png]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1){kind=link}
Довжина становить 18,5 км і обслуговує 18 станцій. В середньому у будень здійснюється 17 200 поїздок. [3] Лінія в основному одноколійна (з роз'дами між Нака і Сальтсьо-Ярла, а також між Сторенгеном і Сальтше-Дувнясом) і ізольована від національної залізничної мережі Швеції, хоча обидві мають ширину колії 1435 мм.
Remove ads
Історія
У 1889 році шведський фінансист і політик Кнут А. Валленберг[en] купив 890 га землі для майбутнього сучасного заміського житлового масиву типу «місто-сад». Вузькі дороги та відсутність громадського транспорту призвели до того, що новий район був сполучений із центром Стокгольма залізничною лінією. Лінія була відкрита в 1893 році, її продовжили після будівництва тунелю довжиною 693 м під горою Ерст. Лінія була електрифікована в 1913 році, а в 1936 році її подовжили до Слуссена у центрі Стокгольма [4].
З липня 2016 року рух на лінії частково призупинено [5] на час реконструкції лінії, в основному зосередженої на безпеці та зниженні ризику аварій [6]. Потяги курсують лише до станції Хенріксдаль, яка знаходиться на межі муніципалітетів Нака та Стокгольма. Лінія буде знову відкрита після завершення реконструкції Слуссена, можливо, в 2026 році [7]
Remove ads
Лінія
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads