Systemd

systemd — системний менеджер Linux, який поєднує у собі функції системи ініціалізації, механізм для контролю за виконанням фонових процесів, службу для журналювання подій і засоби для керування сервісами, сеансами користувачів і під'єднаними пристроями. Systemd націлений на інтенсивну паралелізацію виконання сервісів на етапі завантаження системи, Systemd позбувся оформлення сценаріїв запуску у вигляді shell-скриптів, що звільняє від потреби попереднього завантаження інтерпретаторів.

systemd

Тип	демон ініціалізації
Автор	Леннарт Поттерінг, Kay Sievers(інші мови)
Розробники	Lennart Poettering, Kay Sievers та інші[1]
Перший випуск	30 березня 2010
Операційна система	Linux
Мова програмування	C[2]
Розмір	~6.8 MB
Ліцензія	GNU LGPL 2.1+ (вільне програмне забезпечення)[3]
Репозиторій	github.com/systemd/systemd
Вебсайт	freedesktop.org/wiki/Software/systemd/
Медіафайли у Вікісховищі

systemd увібрав у себе деякі риси таких систем, як launchd(інші мови) (Mac OS X), SMF (Sun Solaris) і Upstart (Ubuntu).

На використання systemd перейшли такі дистрибутиви, як Fedora, openSUSE, Mandriva, Arch Linux, Debian, Ubuntu.

Архітектура

Порівняно з System V init(інші мови), systemd має наступні поліпшення:

• Сокет-активні і шина-активні сервіси, які іноді приводять до кращого розпаралелювання взаємозалежних сервісів.
• cgroups використовується для відстеження сервісних процесів, замість ідентифікаторів процесів (PID). Це означає, що демони не будуть втрачені навіть після розгалуження в інші процеси.

systemd відпочатку розроблений тільки для Linux, бо спирається на такі функції, як cgroups і fanotify(інші мови).^[4] Через це Debian, як дистрибутив, що працює на різних ядрах (не тільки Linux), деякий час утримувався від використання systemd.^[5]

У квітні 2012 сирцеві коди менеджера пристроїв udev були об'єднані з systemd.^[6]

Використання

systemd був запропонований як зовнішня залежність для GNOME 3.2 автором проєкту.^[7] Це фактично вимагає від усіх дистрибутивів, що використовують GNOME, застосовувати systemd, або принаймні, включити його як налаштовувану опцію.

Дистрибутиви, в яких systemd встановлений за замовчуванням:

• Red Hat Enterprise Linux і CentOS, починаючи з версії 7.
• Ubuntu, починаючи з версії 15.04. Деякі компоненти systemd, а саме hostnamed, locald і timenamed, з'явилися у Ubuntu 13.04.^[8]
• Fedora 15 і пізніші.^[9]
• Mageia 2.^[10]
• Mandriva 2011.^[11]
• openSUSE 12.1 і пізніші.^[12]
• Arch Linux 12.10 має пакет systemd і набір файлів для роботи сервісів «з коробки».^[13][14][15]
• Debian, починаючи з версії 8.^[16]

Дистрибутиви, в яких systemd доступний:

• Gentoo надає пакунки systemd, але без гарантованої підтримки.^[17][18]

Критика

Незалежні розробники та користувачі критикують^[19][20] systemd за вкрай низьку якість початкового коду, надмірну громіздкість, управління різними мережевими службами, навмисну втрату сумісності з іншими проєктами, поганий дизайн і той факт, що розробники негативно реагують на повідомлення у звітах про помилки програмування, ігноруючи або заперечуючи їх.^[21] Головний розробник systemd Леннарт Поттерінг за відмову^[22] від виправлення вразливості systemd, що пізніше отримала індекс CVE-2017-1000082, удостоївся премії Pwnie Awards 2017 в номінації «Найбільш дурнувата реакція розробника».^[23][24]