Work 4.0

Робота 4.0 (англ. Work 4.0) — концепція, в якій обговорюється майбутнє роботи в Європейському союзі і особливо в Німеччині.^[1] В концепції описується, як світ праці може змінитися до 2030 року^[2] і далі у відповідь на події, пов'язані з Промисловістю 4.0, в тому числі з оцифруванням.^[3] Вперше ця концепція була введена в листопаді 2015 року Федеральним міністерством праці і соціальних справ Німеччини (BMAS), коли вона випустила доповідь під назвою «Re-Imagining Work: Green Paper Work 4.0».^[4] З тих пір це завдання також взяли на себе деякі профспілки, такі як DGB ^[5] і різні асоціації роботодавців і промисловості, такі як VDMA ^[6] і Конфедерація асоціацій роботодавців Німеччини. ^[7] На глобальному рівні аналогічні теми розглядав Всесвітній банк в 2019 році в Доповіді про світовий розвиток ^[8] і МОП.^[9]

Схема перших чотирьох послідовних промислових революцій: (1) механізація, гідроенергія; (2) електрика, конвеєр, потокове виробництво; (3) ІТ та автоматизація; (4) кіберфізична система.

Концептуальна основа

Концептуально, робота 4.0 відображає поточну четверту фазу трудових відносин, якій передували зародження індустріального суспільства і перших робочих організацій в кінці 18-го століття (Робота 1.0), початок масового виробництва і держави загального добробуту в кінці 19-го століття (Робота 2.0), а також такі явища, як глобалізація, цифровізація і трансформація соціальної ринкової економіки з 1970-х років (Робота 3.0). На відміну від цього, робота 4.0 характеризується високим ступенем інтеграції та співпраці, використанням цифрових технологій (наприклад, інтернет) і зростанням гнучкості в організації роботи.^[10] До його драйверів відносяться оцифровування, глобалізація, демографічні зміни (старіння, міграція) і культурні зміни.^[11]

Концепція має на увазі наступні події:

• (1) трансформація секторів економіки та видів діяльності і її вплив на зайнятість,
• (2) створення нових ринків і нових форм роботи через цифрові платформи,
• (3) проблеми, пов'язані з великими даними (наприклад, захист даних),
• (4) взаємозв'язок між використанням людської і машинної праці (знецінення досвіду, індивідуальна підтримка),
• (5) можливість гнучких умов роботи щодо часу та місця розташування
• (6) глибокі зміни в структурах організацій.^[12]

У відповідь на ці виклики BMAS розробило «бачення якісних робочих місць в епоху цифрових технологій», засноване на таких політиках, як перехід від безробіття до страхування за наймом, сприяння гнучким графікам робочого часу, поліпшення умов праці в сфері послуг, нові ергономічні підходи до гігієни праці і техніки безпеки, високі стандарти щодо співробітників, захист даних, спільне визначення та участь соціальних партнерів у трудових відносинах, поліпшення соціального захисту для самозайнятих осіб та початок європейського діалогу про майбутнє держави загального добробуту. ^[13]

Аналіз від Світового банку

Доповідь про світовий розвиток 2019 року підтверджує, що новий соціальний контракт необхідний для вирішення більш тривалих перехідних періодів роботи.^[14] Автори Симеон Дянков і Федеріка Саліола документують приклади країн і компаній, які створили нові способи надання соціального страхування.