Іщенко Дмитро Семенович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іщенко Дмитро.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Дмитро Семенович І́щенко (23 листопада 1932(19321123), Одеса — 19 січня 2013, Одеса) — український вчений-філолог, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської мови філологічного факультету Одеського національного університету.

Іщенко Дмитро Семенович
Народився	23 листопада 1932(1932-11-23) Одеса
Помер	19 січня 2013(2013-01-19) (80 років) Одеса
Країна	СРСР,  Україна
Діяльність	філолог
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Посада	завідувач кафедри
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук

Сім'я

Донька: Титченко Тетяна Дмитрівна Онуки: Титченко Олександр, Дядченко Костянтин

Біографія

Д. С. Іщенко народився 23 листопада 1932 року в м. Одеса. В 1955 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, а у 1958 році — аспірантуру при кафедрі російської мови Одеського університету.

Науковим керівником був Н. І. Букатевич.

В 1959—1979 роках працював в Тираспольському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка.

В 1968 році захистив дисертацію "Давньоруський рукопис ХІІ століття «Устав Студийский» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. В 1969 році присвоєно вчене звання доцента.

В 1970—1972 роках перебував у службовому відрядженні в Індії, де викладав російську мову в університеті імені Дж. Неру (м. Делі)

З 1979 року працював в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова доцентом, в 1993—2010 роках  — завідувачем кафедри, в 2010—2013 роках — професором кафедри російської мови. В 1995 році присвоєно вчене звання професора.

Досконало знав старослов'янські й романо-германські мови.

Покінчив життя самогубством 19 січня 2013 (м. Одеса).

Наукова діяльність

Наукові інтереси — історія російської мови; вивчення давніх слов'янських рукописів; мовні особливості давніх слов'янських перекладів з грецької мови (на матеріалі рукописів).^[1]

Був головним редактором Збірника наукових праць «Мова»^[2], відповідальним секретарем Збірника наукових праць «Слов'янський збірник»^[3]

Керував аспірантурою, підготував 12 кандидатів наук.

Праці

• О студийном цикле древних славянорусских переводних призведений//Слов'янський збірник. — Одеса, 1997. — С. 43 — 48.

• Давньоруські переклади візантійських творів, зв'язаних з ім'ям Феодора Студита//Медієвістика. — Вип. 1. — Одеса, 1998. — С. 15 — 19.

• Давньокиївська рукописна традиція перекладів повчань Феодора Студита// Щорічні записки з українського мовознавства. — Вип.. 5. — Одеса, 1998. — С. 25 — 29.