Александер Гамільтон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гамільтон.

Олександр Гамільтон (англ. Alexander Hamilton; 11 січня 1755(17550111), Невіс — 12 липня 1804, Нью-Йорк) — американський державний та політичний діяч часів революції, юрист, економіст, банкір та військовий, один із батьків-засновників США та з найвидатніших мислителів на Філадельфійському конвенті. Офіцер американської армії під час війни за незалежність США, Головнокомандувач армії США (1799—1800).

Олександр Гамільтон
Alexander Hamilton
Псевдо	Publius
Народився	11 січня 1757(1757-01-11)[1][2][…]  Чарльзтаун, Британські Підвітряні острови, Британська імперія
Помер	12 липня 1804(1804-07-12)[3][1][…] (47 років)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4][5][6]  ·вогнепальна рана
Поховання	Цвинтар Троїцької церкви, Нью-Йорк
Країна	США[7][8][9]
Діяльність	економіст, філософ, військовослужбовець, політик, ад'ютант, офіцер, письменник, бізнесмен, адвокат
Alma mater	Columbia Colleged, Колумбійський університет і Benicia High Schoold
Знання мов	англійська[3][10]
Заклад	Міністерство фінансів США
Учасник	Війна за незалежність США
Членство	Американське філософське товариство, Американська академія мистецтв і наук і New York Manumission Societyd
Роки активності	з 1775
Magnum opus	Федераліст, First Report on the Public Creditd, Report on a National Bankd, Report on Manufacturesd і Second Report on Public Creditd
Посада	міністр фінансів США, командувач Армії Сполучених Штатів і Delegate to the United States Constitutional Conventiond[11]
Військове звання	генерал
Партія	Федералістська партія
Конфесія	Єпископальна церква
Рід	Hamilton familyd
Батько	Джеймс А. Гамільтон
Мати	Рейчел Фаусетт
Родичі	Philip Schuylerd
У шлюбі з	Елізабет Гамільтон
Діти (8 )	Philip Hamiltond, Angelica Hamiltond, Alexander Hamilton Jr.d, James Alexander Hamiltond, William S. Hamiltond, Eliza Hamilton Hollyd, Philip Hamiltond і John Church Hamiltond
Автограф
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук (1791) Зала слави Нью-Джерсіd (2021)
Медіафайли у Вікісховищі

Простого походження, народжений батьками, які мешкали поза шлюбом на островах Британської Вест-Індії. Завдяки шанувальникам свого таланту молодиком переїхав до Нью-Йорка. Відвідував коледж, доки війна за незалежність, в якій він брав дуже активну участь, не перервала його студії. Після війни вивчав право та адвокатував. Був делегатом Континентального конгресу та одним з організаторів скликання установчого конвенту. Як делегат Філадельфійського конвенту відіграв доволі незначну роль, адже його політика була занадто схожа з британською версією політики, а інші американці бажали новішої та незалежної від британії систему правління, до того ж бажав сильнішого федерального уряду, ніж більшість учасників, а також тому, що не надто порозумівся з рештою делегатів від штату Нью-Йорк. Був одним з співавторівавторів «Федераліста», активно сприяв ратифікації Конституції у штаті Нью-Йорк. Секретар Джорджа Вашингтона під час Війни за незалежність. Обіймав в уряді Дж. Вашингтона посаду міністра фінансів та очолював партію федералістів. У 1804 р. загинув під час дуелі з віцепрезидентом США Аароном Берром. Відомий усім за портретом на 10-доларовій банкноті.

Доробок

«Федераліст» (англ. The Federalist Papers) — збірка з 85 памфлетів, написаних Гамільтоном, Джеймсом Медісоном, Джоном Джеєм та ін., яка побачила світ у 1787—1788 рр. у США. У ній обґрунтовувалась концепція політичного устрою незалежної американської держави.

Політичні погляди

Александер Гамільтон був з-поміж тих, хто найбільше вплинув на зміст американської Конституції. У низці статей він разом із Дж. Медісоном і Д. Джеєм сформулював й обґрунтував федералізм як конституційний принцип. Федерація, доводив Гамільтон, перешкоджає внутрішнім розбратам і народним повстанням. Федералісти були переконані, що тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу.

В основі Конституції США Гамільтон убачав модель конституційного ладу Англії з її чітким поділом влади. Визнаючи республіканський лад неодмінною умовою, уважав визначальною сильну президентську владу, наближену до моделі влади конституційного монарха. Єдинопочатківість виконавчої влади Гамільтон називав однією з головних переваг американської Конституції. Відстоював думку, що президент повинен обиратися довічно, мати широкі повноваження, зокрема й у питаннях контролю законодавчої влади. Гамільтон пропонував зробити членів Верховного суду, наділеного конституційною юрисдикцією, незалежними та з довічним призначенням.

Законодавчий орган убачався ідеологові федералізму як двопалатний. Усіх людей політик розділяв на багатих і бідних, освічених і неосвічених, здатних і нездатних керувати справами суспільства. Такий поділ, на його думку, мав природне походження. Тільки освіченим належало право представляти вищі державні органи.

Гамільтон був проти надання народові можливості брати активну участь у державних справах, адже це неминуче призвело б, на його думку, до помилок і безладдя через неосвіченість і непостійність мас, а отже — до слабкості держави^[12].

Гамільтон не був прихильником рабства, але коли проблема рабства вступила в конфлікт з його особистими амбіціями, його вірою в права власності чи його вірою в те, що сприятиме інтересам Америки, Гамільтон обрав ці цілі, а не протистояння рабству.^[13]

Див. також

• Батьки-засновники США