Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Александра Зьолковська-Бем

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Александра Зьолковська-Бем
Remove ads

Александра Зьолковська-Бем (пол. Aleksandra Ziółkowska-Boehm; 15 квітня 1949, Лодзь) — польська письменниця, з 1990 року мешкає в США.

Коротка інформація Александра Зьолковська-Бем, Народилася ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Донька Генріка та Антоніни, уродженої Лашкевич. Мала старшого брата Генріка та молодшого Кшиштофа. Згідно з мемуарами «Вулиця Черепашого Струменя»[4], батько прищепив їй любов до книг, а мати, яка співала в церковному хорі понад 50 років, вселяла в неї захоплення прекрасними голосами.

Александра Зьолковська закінчила факультет польської філології Лодзького університету (1968–1973), а в 1978 році захистила докторську дисертацію з гуманітарних наук у Варшавському університеті. У 1972–1974 роках вона була асистенткою та секретаркою Мельхіора Ваньковича; письменник присвятив їй «Карафу» Лафонтена та залишив свій архів у заповіті. У 1975 році вона перебувала в Оксфорді за стипендією Оксфордського мовного центру. У 1977–1981 роках вона була членом редакції репертуару Польського телевізійного театру, де серед іншого, вела бюлетень «Польський телевізійний театр» та організовувала конкурси сценаріїв.

У 1981 році вона знову поїхала на закордонну стипендію (Міністерство культури уряду провінції Онтаріо, Канадсько-польський інститут науки в Торонто та Фонд Адама Міцкевича в Торонто), цього разу до Торонто. У 1985 році вона отримала стипендію Вашингтонського інституту міжнародної освіти (Фулбрайт), у 1990 році — стипендію Фонду Костюшка в Нью-Йорку. З 1990 року вона проживає в Сполучених Штатах, у Вілмінгтоні. Регулярно відвідує Польщу. У 2006–2007 роках була стипендіаткою Фулбрайта на історичному факультеті Варшавського університету.

Вона є членом Асоціації авторів ZAiKS у Варшаві (з 1976 року), Асоціації польських письменників (з 1990 року), Асоціації польських письменників за кордоном у Лондоні (з 1994 року), Фонду Костюшка в Нью-Йорку (з 1991 року), Польського інституту мистецтв і наук в Америці (з 1991 року), Польсько-американської історичної асоціації (Центральний державний університет Коннектикуту, Нью-Британія, з 2012 року), Польського товариства спадщини Філадельфії, Інституту Юзефа Пілсудського в Нью-Йорку (з 2012 року), Американського ПЕН-клубу в Нью-Йорку (з 1998 року), Асоціації Фулбрайта (з 2007 року).

З 2005 року член правління Фонду Стефана Корбонського у Вашингтоні; член правління Польського народного університету у Філадельфії (з 2015 року)[5]. Член журі літературної премії Лондонської асоціації письменників за кордоном (ZPPnO) (з 2011 року).

Вона отримала нагороди, зокрема: «Контрасти» від Щомісячних репортерів (1988), «Золотий екслібрис» Поморської бібліотеки (2001), премію Делаверського відділу мистецтв у дисципліні «Література-творча нехудожня література» (2006), премію Фулбрайта (2008), літературну премію Асоціації польських письменників за кордоном, (Лондон, 2007)[6]. 12 січня 2014 року вона отримала медаль Ігнація Падеревського, що вручається Асоціацією ветеранів Польської армії в Америці (SWAP)[7]. У 2014 році на конкурсі, організованому порталом «Historia Łodzi» під назвою «Ми обираємо найвидатніших мешканців Лодзі», вона посіла 2-ге місце. У 2014 році – нагороду читачів з Лодзі, пов’язаних з військовою книгарнею імені Стефана Грота Ровецького. Указом Президента Республіки Польща від 20 червня 2014 року вона була нагороджена Золотим Хрестом Заслуги[8]. У жовтні 2014 року вона отримала Золотий Почесний Знак Асоціації польських книготорговців. У січні 2015 року вона отримала Нагороду за громадянські досягнення Скального Польсько-американська історична асоціація (PAHA), Центральний державний університет Коннектикуту, Нью-Британія; за просування польської культури за кордоном бронзову медаль «Zasłużony Kulturze Gloria Artis» (2015); літературну премію Фонду Туржанського (Торонто, 2015), нагороду Польського товариства спадщини Філадельфії («на знак визнання її літературних досягнень») (2018); Фонд культури та спадщини польських вірмен – Вирази визнання та співчуття – (Варшава, 30 жовтня 2019 року); Нагорода «Свідок історії» («на знак визнання особливих заслуг у відзначенні історії польської нації», Інститут національної пам'яті, Варшава, 2019), Нагорода Альберта Нельсона Маркіза за життєві досягнення від Marquis Who's Who (2020), Видатний поляк у США (нагорода, 2020; Асоціація Pangea Network USA та Фонд польського промоційного герба «Teraz Polska»); звання «VIP-випускник Лодзького університету» (2021); Нагорода Фонду Януша Куртики в конкурсі «Минуле/Майбутнє» в категорії «Полонія та поляки за кордоном» за книги, що пропагують польську історію (2022). Звання почесного члена Асоціації «Губалова Родзіна» («автор багатьох книг про долю солдатів з окремого підрозділу Польської армії майора Губаля), зокрема про Ромуальда Родзевича (20.08.2022)

«Подорожі з моїм котом» отримала звання «Книга тижня» від книгарень (22–23 грудня 2002 р.), «Кая від Радослави, історія Губалового крижа» – нагороду Асоціації польських письменників за кордоном (Лондон, 2007 р.), «Відкриття рани Америки» було номіновано на премію «Ангелус» (2008 р.), «Двір у красні та Губаловий демон» – на премію «Історична книга року» та на літературну премію імені В. Реймонта (2010 р.). За цю книгу автор отримав почесне громадянство гміни Славно, а також медаль 25-річчя самоврядування гміни Славно, звання та статуетку «Друга школи Ванди та Генрика Оссовських» у Куницях. Автор статей, опублікованих, зокрема, в «Odra», «Arkusz», «Rzeczpospolita», «Przekrój», «Polityka», «Przegląd Powszechny», «Twój Styl», «Voyage», а також в іноземних журналах – «Zeszyty Historyczne» (Париж), «Kultura» (Париж), «Nowy Dziennik». (Нью-Йорк), «Pamiętnik Literacki» (Лондон), «Nowy Kurier» (Торонто), «Sarmatian Review» (Х’юстон), «Periphery» (Енн-Арбор), «The Chesterton Review», «Dialogue and Universalism», «The Polish Review» (Нью-Йорк).

Її дядьком був скульптор Корчак Зьолковський, який вирізьбив пам'ятник індіанському вождю Шаленому Коню в скелях у Південній Дакоті (після його смерті його родина продовжила роботу). Чоловік: Норман Бем, автор книги «З маленького міста у великий світ»; син: Томаш Томчик (Томас Томчик), журналіст, видавець, засновник і редактор щомісячників Bay Islands Voice, Motmot Magazine, Paya Magazine, автор книг «Магія Роатана: Прихована перлина Західного Карибського басейну»[9]; «Сорренті: Життя дизайнера»[10].

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

В Польщі

В Канаді

У США


В Бразилії

  • A ferida aberta da América (Donizela, Curitiba, Brasil 2024).ISBN 978-65-85273-29-9. In Portuguese, Translation: Matheus Moreira Pena.

Розділ книги «Кая від Радослави» (назва: «Табір НКВС № 41 в Осташкові») опубліковано в українському перекладі в щомісячнику «Київ» (11-12, 2018. Переклад: Теодозья Зарівна). Фрагмент книги «Кращий день більше не настав» опубліковано в українському перекладі в журналі «Всесвіт», Київ/Kyiv, 2020, № 3–4. Переклад: Валентина Соболь. Фрагменти книг «Вулиця Черепашого струменя», «Канада, Канада...» опубліковано німецькою мовою в антології (Nordost-Archiv, Люнебург, Німеччина / Neue Folge Band VIII/1999, переклад: Hans-Christian Trepte). Розділ книги: «Відкрита рана Америки», назва: «Смуток резервацій», опубліковано в португальському перекладі («A tristeza das reservas») в академічному журналі. «Latinidade» (11-Numero 2 -Julho-Dezembro 2019). Ріо-де-Жанейро, Бразилія. переклад Томаш Лиховський.

Вона підготувала вступ і примітки до публікацій, зокрема «Закордонні репортажі» (1981), еміграційні та повоєнні твори Мельхіора Ваньковича (серія 1990–1992), «Листування Кристини та Мельхіора Ваньковичів» (1992), «Листування Єжи Ґедройця – Мельхіора Ванковича» (2000), «Король і Кролик». Листування Зофії та Мельхіора Ваньковичів, 2 томи (2004). Melchior Wańkowicz, Czesław Miłosz: Листування: „Twórczość” 1981, no. 10..

Він є редактором серії та автором післямови до кожного з 16 томів серії «Твори Мельхіора Ваньковича», яка розпочалася з тому «Битва під Монте-Кассіно» та включає раніше неопубліковані видання, такі як «Репортажі з Волині» та «Земля за багатолюдними землями».

Александра Зілковська-Бем є автором сценарію для музичного спектаклю Drugi Korpus w piosenkach Ref-Rena, створеного Telewizja Polska у 1991 році (режисерка Барбара Борис-Даміцька ). Вона консультувала та знімалася в документальних фільмах, присвячених Збіґнєву Бжезінському, Стенлі Гайдашу (режисер Збігнєв Ковалевський ), Корчак Зьолковський (TV Filadelfia) та Мельхіор Ваньковіч (режисер Пьотр Моравський). Вона є автором передмови до книги Януша М. Палуха «Вчора і сьогодні». Поляки на пограниччі (Краків 2013, ISBN 978-83-62971-06-0 ), передмова до книги Томаша Лиховського Spojrzenia. Wiersze Wybrana (Rio de Janeiro 2016, ISBN 978-85-7785-491-2 ) та автор вступу у формі розмови з проф. Stanisław Sławomir Nicieja під назвою «Між наукою та літературою» до XVIII тому «Кресової Атлантиди». Historia i mythologia miasta kresowych (Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, 2022. ISBN 978-83-61915-81-2 ).

Remove ads

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads