Амбодик-Максимович Нестор Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович.

Не́стор Макси́мович Амбоди́к-Максимóвич (7 листопада 1744(17441107), Веприк, Гадяцький полк, Гетьманщина — 24 липня (5 серпня) 1812) — український вчений-гінеколог, один із засновників професійної акушерської справи на Гетьманщині та Російській імперії. Медик і вчений енциклопедист, педіатр, ботанік, фітотерапевт, також геральдист. Автор перших в Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників. Родом із міста Веприк^[4], працював у Петербурзі; доктор Страсбурзького університету, професор акушерства, статський радник.

Амбодик-Максимович Нестор Максимович
Народився	27 жовтня (7 листопада) 1744[1]  Веприк, Гадяцький полк, Військо Запорозьке[2]
Помер	24 липня (5 серпня) 1812 (67 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	геральдист, акушер, педагог
Alma mater	Київська духовна академія Страсбурзький університет[3]
Галузь	медицина, акушерство, педіатрія і ботаніка
Заклад	Страсбурзький університет
Науковий ступінь	д.м.н. і доктор медицини[3]
Амбодик-Максимович Нестор Максимович у Вікісховищі

З життєпису

Навчався у Києво-Могилянській академії в 1757–1768 роках, по закінченні курсу в якій виїхав до Московії, де працював при Петербурзькій госпітальній школі; у Страсбурзі в 1773 році отримав ступінь доктора медицини.

Після повернення до Петербурга почав викладання акушерства в адміралтейському та військово-сухопутному госпіталях (1776). 1782 став першим у Російській імперії професором повивального мистецтва. Один з ініціаторів заснування Клінічного повивального інституту в Санкт-Петербурзі в 1797 році. Вчений-енциклопедист, активний популяризатор медичних й інших знань серед широких верств населення. Читав лекції з акушерства, фізіології, хірургії в госпітальних школах та інших медичних закладах Санкт-Петербурга. Уперше в Російській імперії перейшов до викладання цих дисциплін місцевою мовою.

Головні праці:

• «Мистецтво сповивання»^[5],
• «Анатомо-фізіологічний словник»^[6],
• «Словник медико-хірургічний латинською та російською мовою»^[7].

Також був автором перших на Гетьманщині та Російській імперії праць з ботаніки й фітотерапії «Новий ботанічний словник місцевою, латинською та німецькою мовою», «Початкові основи ботаніки»^[8], «Опис цілющих рослин»^[9]. Засновник російської медичної термінології, що вживається і сьогодні.^{[джерело?]}

Відомий також працею з геральдики «Емблеми й символи обрані» («Емвлемы и символы избранные», 1788), яка містить головним чином тлумачення геральдичних емблем та фігур, раніше опублікованих у збірнику «Symbola et Emblemata» (Амстердам, 1705).

Псевдонім Амбодик, з латинської «скажи двічі» (лат. ambo dic), був взятий ним на ознаку того, що його по-батькові і прізвище співпадають.