Безбах Ілля Васильович

Безбах Ілля Васильович (7 червня 1945, с. Мазурівка, Тульчинський район, Вінницька область, УРСР, СРСР— 5 червня 2017, Київ, Україна) — заслужений діяч мистецтв України, дослідник мистецької спадщини регіону, художник^[1].

Безбах Ілля Васильович
Народився	7 червня 1945(1945-06-07) Мазурівка, Тульчинський район, Вінницька область
Помер	5 червня 2017(2017-06-05) (71 рік) Київ
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	науковець художник
Відомий завдяки	Генеральний директор: Вінницький обласний художній музей
Alma mater	Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Нагороди	Почесна відзнака Міністерства культури України "За багаторічну плідну працю в галузі культури", медаль Національної академії мистецтв України
Сайт	artmuz.org.ua

Біографія

Народився 7 червня 1945 року в с. Мазурівка Тульчинського району Вінницької області. Вищу освіту отримав у Вінницькому державному педагогічному інституті^[2], поєднуючи її музичний напрям з удосконаленням майстерності художника в студії О. Я. Остапова впродовж 5 років.

У 1969 р. розпочав трудову діяльність в галузі культури, протягом 1972—1987 рр. працював інспектором з мистецтва управління культури Вінницького облвиконкому.

1987 р. ініціатор створення Вінницького обласного художнього музею, який за роки свого функціонування здобув славу найяскравішого культурного центру регіону^[3]. Колекція музею почала формуватись з 17 лютого 1989 р. Тривалий час вона знаходилася у складі обласного краєзнавчого музею і поповнювалася експонатами за рахунок надходження із державних музеїв, установ і приватних колекцій. У жовтні 1987 р., відповідно до постанови № 328 Ради Міністрів Української РСР, художній відділ відокремився із структури обласного краєзнавчого музею і став самостійним музеєм художнього профілю^[4].

Фондова колекція музею за роки директорства Іллі Безбаха збільшилася втричі за рахунок значного зібрання живопису сучасних українських художників, декоративно-вжиткового мистецтва України і нині нараховує 10 тис. 400 експонатів.

2000 р.— у листі Міністерства культури і мистецтв України за № 11-3608/17 Вінницький обласний художній музей був визнаний одним з провідних музеїв України. Протягом 1988 року було створено філії: Ямпільський художній музей, Шаргородський художній музей. У 1989 р.— Новоселівський гончарний музей імені братів Герасименків.

З 1993 р. в музеї діє Салон мистецтв Вінницького обласного художнього музею,— структура, заснована на синтезі живопису, музики, слова. У липні 2005 р. в Староміському районі Вінниці було відкрито науково-дослідний відділ художнього музею— Музей гончарного мистецтва О. Г. Луцишина.

Відповідно до сучасної концепції музейної діяльності про приналежність музеїв дітям впродовж багатьох років в музеї діють Центр музейної педагогіки, фестивалі, пленери, які завдяки розробленим програмам залучили до музею нові покоління українців. Останнє десятиліття Вінницька державна телерадіокомпанія ВДТ-6^[5] транслювала програму «Телемузей. Історія однієї картини»^[6], яку вів її автор— Ілля Безбах як мистецтвознавець й історик мистецтва. Одним з перших він утілив у життя нові тенденції музейної справи. Такими стали інтеграційні функції музею, що відобразилися в тісній співпраці з культурними інституціями, творчими організаціями України— Національною академією мистецтв України, Національною академією образотворчого мистецтва та архітектури, Національною спілкою художників, музеями, галереями України, а також посольствами, культурними центрами, закладами культури інших держав— Франції, Польщі, Німеччини, Швейцарії, США, Аргентини та інших країн. Впродовж останніх років Ілля Безбах працював над створенням філій музею в районах області.

Помер 5 червня 2017 року.

Премії та нагороди

• 2000 р. почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
• 2012 р. медаль «Гідний шани» Академії мистецтв України.