Боротьба з тютюнопалінням у нацистській Німеччині

Боротьба з тютюнопаліням у нацистській Німеччині — перша в новітній історії державна програма з боротьби проти паління тютюну^[1][2].

У XX столітті громадська кампанія з боротьби проти куріння велася в багатьох країнах, але державну підтримку така кампанія отримала лише в Німеччині після приходу до влади націонал-соціалістів^[3] Керівництво НСДАП засуджувало куріння ^[4]. Кампанія спиралася також на особисту огиду Гітлера до тютюну^[5] і була пов'язана з антисемітизмом та расизмом^[6].

Нацистське керівництво заохочувало наукові дослідження наслідків паління ^[7], і німецька наука мала пріоритет у даному напрямку^[8], зокрема, німецьким лікарям вперше вдалося довести зв'язок між тютюнопалінням та раком легень^[9].

Програма включала заборону на куріння в трамваях, автобусах і електричках^[10], обмеження раціону сигарет в армії і збільшення податку на тютюн^[10]. По всій країні велася пропаганда відмови від куріння^[11]. Були введені обмеження на рекламу тютюну, обмежений раціон тютюнових виробів, що виділяються для жінок, обмежено куріння в ресторанах і кафе^[10].

Незважаючи на всі зусилля, споживання тютюну продовжувало збільшуватися з 1933 по 1939^[12], але, починаючи з 1939 і по 1945 почалося зниження споживання, особливо серед військовослужбовців^[13].