Білогуров Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Білогу́ров (3 грудня 1914 — 3 липня 1942) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни, старшина^[1]. Герой Радянського Союзу (1940).

Олександр Іванович Білогуров
Народження	3 грудня 1914(1914-12-03) Времівка, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	3 липня 1942(1942-07-03) (27 років) Времівка, Сталінська область, УРСР, СРСР
Національність	українець
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	морська авіація
Освіта	Школа морських льотчиків головного північного шляху імені С. О. Леваневського
Роки служби	1936—1941
Партія	КПРС
Звання	Лейтенант авіації
Війни / битви	радянсько-фінська війна німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білогуров.

Життєпис

Народився в селі Времівка, нині Великоновосілківського району Донецької області України, в селянській родині. Українець. Закінчив сільськогосподарську школу, працював зоотехніком у колгоспі.

У 1936 році призваний до лав Робітничо-селянського Червоного флоту (РСЧФ). У 1937 році закінчив об'єднану школу молодших авіаційних спеціалістів. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

2 лютого 1940 року, повертаючись з розвідувального завдання, бомбардувальник 57-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Балтійського флоту у складі: командир корабля — лейтенант Г. С. Пінчук, штурман — старший лейтенант В. М. Харламов, стрілець-радист — старшина О. І. Білогуров над островом Суурсарі був атакований фінським винищувачем, внаслідок чого отримав важкі пошкодження і загорівся. Екіпажеві вдалося посадити літак на кригу в зоні дії фінських берегових батарей і передати командуванню важливі розвідувальні дані. Згодом екіпаж був знайдений і вивезений на літакові-амфібії МБР-2 капітаном О. А. Губрієм.

У 1941 році закінчив Миколаївське військово-морське авіаційне училище імені С. О. Леваневського і отримав призначення до 66-ї ескадрильї 40-го бомбардувального авіаційного полку ВПС Чорноморського флоту.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Здійснив декілька десятків бойових вильотів на літакові Пе-2 на бомбардування транспортів і портів супротивника на Дунаї, а також ворожої бойової техніки в районі Одеси.

2 вересня 1941 року, повертаючись з бойового завдання, літак 2-ї ескадрильї 40-го бомбардувального авіаційного полку був збитий в районі Каховки. Потрапив у полон, звідки здійснив втечу. Дістався рідного села, де організував підпільну групу. Був схоплений окупантами і страчений 3 липня 1942 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 лютого 1940 року за зразкове виконання завдань командування та виявлені при цьому мужність і героїзм, старшині Білогурову Олександру Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 273).

Також нагороджений медаллю «За відвагу» (07.05.1967, посмертно),

Вшанування пам'яті

Ім'ям Олександра Білогурова названо одну з вулиць у селі Времівка.