Вахраньов Юлій Федорович

Ю́лій Фе́дорович Вахраньо́в (20 липня 1932, с-ще Моніно Щолковського району Московської області, СРСР — 9 квітня 2023, Бонн, Німеччина) — радянський та український піаніст, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1971). Професор (1993).

Вахраньов Юлій Федорович
Основна інформація
Дата народження	20 липня 1932(1932-07-20)[1]
Місце народження	Моніно, Ногінський район[d], Московська область, РСФРР, СРСР[1]
Дата смерті	9 квітня 2023(2023-04-09)[2] (90 років)
Місце смерті	Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2]
Професії	піаніст, викладач університету
Освіта	ХДУ імені О. М. Горького (1954), Харківська державна консерваторія (1958) і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі	Шапіро Веніамін Борисович
Заклад	Донецьке музичне училище, Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського і Харківський державний музичний ліцей
Вчене звання	професор[d]

Біографічні відомості

У 1954 році закінчив філологічний факультет Харківського державного університету.

У 1958 році закінчив Харківську державну консерваторію (по класу професора В. Б. Шапіро).

У 1969 році закінчив аспірантуру при Київській державній консерваторії за спеціальністю історія і теорія піанізму.

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Фортепіанні п'єси та цикли фортепіанних п'єс в творчості украинських композиторів» (науковий керівник — О. Д. Алексеєв).

У 1958—1971 роках викладав у Донецькому музичному училищі.

У 1971—1998 роках викладав у Харківському інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського (з 1871 — старший викладач, з 1974 — на посаді доцента, з 1977 — доцент, у 1977—1987 — завідувач кафедри спеціального фортепіано, від 1979 — на посаді професора, в 1988 — декан, з 1993 — професор.

Паралельно викладав у Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті.

Серед учнів — М. Грінченко‑Чернявська (завершувала навчання у М. Єщенко), переможниця Респ. смотру-конкурсу; М. Сомов, дипломант Міжнародного конкурсу ім. Жозе Віанни да Мотти в Ліссабоні; М. Рудь, лауреат міжнар. конкурсів; А. Тарабанов, лауреат міжнародного конкурсу та ін.

Ю. Вахраньов є автором ряду статей у збірниках і журналах, монографій, досліджень з питань виконавського мистецтва, укладачем і редактором видань творів українських композиторів.

Від 1998 року Ю. Ф. Вахраньов мешкав у Німеччині.

Основні публікації

• Фортепіанні етюди В. Косенка. — Київ: Муз. Україна, 1970. 59 с.;
• Камерное фортепианное творчество украинских композиторов // Музыкальная культура Украинской ССР: сб. ст. / сост. Е. Алексеенко, И. Ляшенко; отв. ред. И. Ляшенко. — М. : Музыка, 1979. С. 368—379.
• К проблеме поэтики исполнительского искусства / Харьков. ин‑т искусств им. И. П. Котляревского. — Харьков: [б. и.], 1989. 446 с.;
• Исполнение музыки: (Поэтика). Харьков, 1994. 336 с.;
• Этюды ор. 10 Ф. Шопена: (Справочник) / Ю. Ф. Вахранев, Г. Д. Сладковская. — Харьков, 1996. 153 с.;
• Украинская советская фортепианная музыка [Ноты]: хрестоматия. В 5 т. Т. 1. Ч. 1 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Музична Украина, 1974;
• Украинская советская фортепианная музыка: хрестоматия. В 5 т. Т. 1. Ч. 2 / ред.-сост. Ю. Вахранев. — Киев: Музична Україна, 1975. 103 с.; Украинская советская фортепианная музыка: хрестоматия: В 5 т. Т. 2. Ч. 1 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Музична Украина, 1979;
• Украинская советская фортепианная музыка: Хрестоматия. В 5 т. Т. 2. Ч. 2 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Муз. Украина, 1981. 127 с.;
• Украинская советская фортепианная музыка: Хрестоматия. В 5 т. Т. 2. Ч. 3 / Сост., муз. ред., авт. предисл. Ю. Вахранева. — Киев: Музична Украина. 1986. 112 с.