Войцехович Петро Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войцехович.

Петро Іванович Войцехович (пом. після 1760) — канцелярист Генеральної військової канцелярії.

Петро Войцехович
Петро Войцехович Портрет Петра Івановича Войцеховича з "Сулимівської галереї". Невідомий художник. НХМУ. 1750-і рр.
Ср. Прус
Смерть:	після 1760
Рід:	Войцеховичі

Біографія

Народився в родині сотника городнянського Івана Богдановича Войцеховича.

Згідно деяких джерел обіймав седнівське^[1], а в 1731 р. також городнянське сотництво^[2]. Зокрема це підтверджує печатка 1719 р. з ініціалами П. І. В. С. С. (Петро Іванович Войцехович, сотник Седнівський)^[3]. Водночас згідно інших джерел по 1723 р. цю посаду обіймав його дядько Петро Богданович Войцехович^[4].

Канцелярист Генеральної військової канцелярії. За служби предків 14 листопада 1732 р. був прийнятий гетьманом Данилом Апостом під протекцію і оборону, та призначений на службу під бунчук. Через тяжку хворобу не міг служити (1735). 12 грудня 1735 р. був прийнятий під протекцію і оборону князя Олексія Шаховського та Генеральної військової канцелярії. Бунчуковий товариш (1760).

Маєтності

В Седнівській сотні в с. Жоведі 14 хат; в Городнянській сотні в с. Дубровному 10 хат і в с. Хотівлі 15 хат (1760).

Родина

Докладніше: Войцеховичі

Був одружений з Марією Данилівною Тарновською, донькою бунчукового товариша^[5]. Мав єдину доньку Євдокію, яка стала дружиною Петра Даниловича Тарновського, судді Глинського повітового суду, який доводився їй дядьком.

Портрет

До наших днів в НХМУ у складі "Сулимівської галереї" з родового маєтку Сулим в с. Сулимівці зберігся портрет Петра Войцеховича. Первісно він походив з одного з маєтків Войцеховичів, і потрапив до складу сулимівської збірки не раніше кінця XVIII ст. Датування портрету 1730-и роками було запропоноване ще Д. Щербаківським, але з огляду на вік портретованого його нині відносять до 1750-х років^[6].