Вільна економічна зона «Крим»

Вільна економічна зона «Крим» (ВЕЗ «Крим») — вільна економічна зона, створена на окупованій частині території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) згідно з Законом України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII. Розпочала діяти 27 вересня 2014 року.

ВЕЗ «Крим» запроваджувалася на десять повних календарних років, проте скасована достроково — з 21 листопада 2021 року^[1].

Законодавчі положення

У межах ВЕЗ «Крим» створюється вільна митна зона, яка за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу.

Також Законом створено Керуючу компанію ВЕЗ «Крим», що є органом господарського розвитку та управління ВЕЗ «Крим», є юридичною особою і перебуває у державній власності.

На території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Будь-які доходи, одержані резидентами ВЕЗ «Крим» на цій території, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи.

На території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів НБУ.

Сприйняття суспільством

Проти прийняття Закону про ВЕЗ «Крим» від початку виступали громадські організації^[2].

Правовий режим ВЕЗ спричинився до масового безмитного ввезення товарів та електроенергетики на окуповану територію та — через неї — до Росії. Це поєдналося з широким поширенням контрабанди та корупції на пунктах пропуску на півострів. Міністр економіки України заявив, що «вільна економічна зона в Криму неефективна через корупцію»^[3].

За визначенням журналіста Павла Казаріна,

Єдина мета цього документа — дозволити українським олігархам працювати в Криму, уникаючи виниклих юридичних перепон (у багатьох із них лишилися на півострові торгово-роздрібні мережі і заводи). Завдяки СЕЗ вони змогли безмитно ввозити товари до Криму, продавати їх там, а податки платити в кримський російський бюджет. Чорна діра з сумарним товарообігом до одного мільярда доларів на рік. Оригінальний текст (рос.) Единственная цель этого документа – позволить украинским олигархам работать в Крыму в обход появивишихся юридических препон (у многих из них остались на полуострове торгово-розничные сети и заводы). Благодаря СЭЗ они смогли беспошлинно ввозить товары в Крым, продавать их там, а налоги платить в крымский российский бюджет. Черная дыра с суммарным товарооборотом до одного миллиарда долларов в год[4].

Тому хімічні заводи українського олігарха Дмитра Фірташа, портові активи Ріната Ахметова, аграрні володіння Юрія Косюка, будівельні супермаркети сім'ї Герег і інші великі рітейлери продовжили працювати на півострові і платити податки окупантам. Сотні компаній з вільної території України везли до Криму товари, допомагаючи Володимиру Путіну забезпечувати військову базу і колоністів. Оригінальний текст (рос.) Поэтому химические заводы украинского олигарха Дмитрия Фирташа, портовые активы Рината Ахметова, аграрные владения Юрия Косюка, строительные супермаркеты семьи Герег и другие крупные ритейлеры продолжили работать на полуострове и платить налоги оккупантам. Сотни компаний из свободной территории Украины везли в Крым товары, помогая Владимиру Путину обеспечивать военную базу и колонистов[5].

Скасування

20 вересня 2015 кримські татари та інші проукраїнські активісти розпочали безстрокову громадянську акцію блокади Криму. Серед їх вимог — скасування Закону про ВЕЗ «Крим»^[6][7][8].

За скасування Закону про ВЕЗ «Крим» виступали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб^[9], Міністерство закордонних справ^[10], кримські татари^[11] та окремі народні депутати^[12].

Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон про реінтеграцію Донбасу від 18 січня 2018 року положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте ці рекомендації не були враховані в остаточній редакції закону^[13]. 9 лютого 2019 року в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося засідання робочої групи по ВЕЗ «Крим»^[14].

Невдовзі після запровадження санкцій РНБО проти олігарха Дмитра Фірташа, що володіє потужними активами в Криму^[15], парламент прийняв закон, що скасовує ВЕЗ «Крим»^[16]. Закон набрав чинності з 21 листопада 2021 року^[1][17].

За повідомленням Представництва Президента України в АРК, скасування ВЕЗ «Крим» має наслідками:

• припинення роботи митних постів на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак»;
• відновлення статус резидентів України для мешканців Криму;
• суттєве спрощення порядку перевезення особистих речей через адміністративну межу;
• вирішення спадкових питань громадян.

«Адміністративна межа не буде носити характер перетину різних економічних просторів… Усі крупні українські бенефіціари, які мають в Криму активи, будуть поза законом»[18].

Див. також

• Причорноморський економічний район
• Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
• Офшорна зона
• Порто-франко
• Зона вільної торгівлі
• Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
• Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб
• Блокада окупованої Автономної Республіки Крим
• Фірташ Дмитро Васильович та Кримський Титан