Гайовська-Рута Любов Онуфріївна

Люба Гайовська-Рута (псевдо: «Ольга», «Рута»; 9 травня 1923, село Зарваниця, Теребовлянський повіт, Тернопільське воєводство — 24 січня 1954, біля села Скнилів, нині Львівського району, Львівської області) — референт пропаганди Львівського Крайового проводу ОУНР, письменниця, журналістка.

Люба Гайовська-Рута
Загальна інформація
Народження	9 травня 1923(1923-05-09) Зарваниця, Теребовлянський повіт, Тернопільське воєводство Польська республіка
Смерть	24 січня 1954(1954-01-24) (30 років) Скнилів, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Псевдо	«Рута», «Ольга»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ОУН УПА

Життєпис

Народилася у 1923 році в українській національно-свідомій священницькій родині Онуфрія і Ярослави Гайовських. Походили вони з Тернопільщини: батько із села Озерна, а мати із сусіднього села. Мала 3-х братів: Ярослава, Богдана, Володимира і сестру Марту.

З 1938 року в рядах Юнацтва ОУН. Закінчила у Львові другу українську гімназію. Працювала в Романівському лісництві, а з 1942 року в підпіллі. Референт УЧХ (1944-1945), а відтак референт пропаганди (1946-1948) Львівського окружного проводу ОУН, референт пропаганди Львівського крайового проводу ОУН (1948-1954).

У 1947 році була поранена в бою в селі Ілеві. У тому бою полягло дев'ятеро підпільників.

На зиму 1953—1954 років мешканець села Басівки влаштував Руту і її охоронця на зимівлю в домі Ірини Забузької. Відтоді Ірина стала зв'язковою Люби.

28 січня 1954 року її виказав сусід-зрадник. Застрелилася разом з Іриною в безвихідній ситуації оточення.

Автор оповідань з повстанської боротьби на Львівщині, упорядник видання «Збірка споминів із повстанського життя» (1952) та ін.

Вшанування пам'яті

Люба Гайовська є головною героїнею п'єси Богдана Стельмаха «Чорна стріла».

2001 року на пошану Любові Гайовської у Львові названо вулицю^[1].

Джерела

• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 578. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.