Генеральна округа німців Поволжя

Генера́льна окру́га ні́мців Пово́лжя (нім. Wolgadeutscher Generalbezirk) — адміністративно-територіальна одиниця Третього райху, яку планувалося утворити у складі Райхскомісаріату Україна на території скасованої радянською владою у 1941 р. автономії німців Поволжя під час Німецько-радянської війни.

Генеральна округа німців Поволжя Wolgadeutscher Generalbezirk генеральна округа ← планувалася  – не існувала → Прапор Третього Рейху Герб Третього Рейху Карта АРСР німців Поволжя, відновленої у планах нацистів у формі Генеральної округи німців Поволжя Столиця Покровськ Мова(и) німецька Форма правління цивільна адміністрація Генеральний комісар  -  не призначений Держава Німецька імперія Райхскомісаріат Україна

Історія

План Розенберга передбачав збереження етнічного характеру загарбаних східних територій, за винятком країн Балтії. Головним для нього було послабити та ізолювати Росію, яку він ненавидів і боявся. Звідси — задум Розенберґа утворити навколо Великоросії ланцюг національних держав, залежних від Німеччини та ворожих до Росії. Однією з них бачилася Україна. Вона була найбільша, тому й вимагала до себе найбільшої уваги. Таких поглядів дотримувалися й деякі інші впливові особи Німеччини, особливо серед вищих військових кіл, які пам’ятали вступ німецької армії до України 1918 р. на запрошення Центральної Ради. Але ці погляди розходилися з планами Гітлера й тому наслідків не мали. Фюрер відкинув пропозиції Розенберґа.

25 квітня 1941 р. Розенберґ закінчив роботу над «Пам’ятною запискою №2». Викладений у ній план уже цілком відповідав вказівкам Гітлера. Він передбачав створення на окупованій радянській території колоніальних сатрапій у вигляді німецьких райхскомісаріатів Остланд (балтійські країни та Білорусь), Україна, Московія, Кавказ. Україна за цим планом мала простягтися аж до Волги, охоплюючи територію автономної республіки німців Поволжя.^[1]

Адміністративно-територіальний поділ

У разі створення генеральна округа німців Поволжя поділялася б на такі 16 ґебітів (округ)^[2]:

• Нижньодобринський ґебіт (нім. Kreisgebiet Nishnaja Dobrinka)
• Золотівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Solotoje)
• Гуссенбахський ґебіт (нім. Kreisgebiet Gussenbach)
• Бальцерський ґебіт (нім. Kreisgebiet Balzer)
• Квасниківський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kwassnikowka)
• Марксштадтський ґебіт (нім. Kreisgebiet Marxstadt)
• Унтервальденський ґебіт (нім. Kreisgebiet Unterwalden)
• Мокроуський ґебіт (нім. Kreisgebiet Mokrous)
• Краснокутський ґебіт (нім. Kreisgebiet Krassnyj Kut)
• Безимянівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Besymjannaja)
• Зельманський ґебіт (нім. Kreisgebiet Selman)
• Фріденфельдський ґебіт (нім. Kreisgebiet Friedenfeld)
• Іловатський ґебіт (нім. Kreisgebiet Ilowatka)
• Марієнтальський ґебіт (нім. Kreisgebiet Mariental)
• Гмелінський ґебіт (нім. Kreisgebiet Gmelinka)
• Палласівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Pallasowka)